реклама партнерів:
Головна › Новини › Анонси подій

До нас їде український супер-фільм!

В основу сюжетної лінії фільму покладено реальні факти з біографії Героя Радянського Союзу (медаль «Золота Зірка» № 1733), льотчика авіації дальньої дії, гвардії старшого лейтенанта ІВАНА ІВАНОВИЧА ДАЦЕНКА. Народився він у селянській родині 29 листопада 1918 року у селі Чернечий Яр Полтавської губернії (неподалік Диканьки). Перед самою війною закінчив льотну школу, з перших днів війни – на фронті. Був командиром ланки бомбардувальників, брав участь у Сталінградський битві, загалом здійснив близько трьохсот бойових вильотів.

19 квітня 1944 року його літак був збитий поблизу Львова. З того моменту тривалий час про його долю достеменно нічого не було відомо. Однак, є припущення, що йому вдалося втекти з німецького полону, після повернення до СРСР потрапити до іншого ув’язнення – у сталінських таборах на Далекому Сході. Звідки він також утік, і можливо, через Чукотку та Аляску потрапив до Канади. Або, що вірогідніше, він зміг одразу втекти до Європи, а потім потрапити до Канади.

Принаймні, наступна інформація про Івана Даценка датована 1967 роком. Тоді радянська делегація, в складі якої були актриса Кіностудії ім. Довженка НАТАЛЯ НАУМ та кінорежисер ТИМОФІЙ ЛЕВЧУК, а також відомий артист балету МАХМУД ЕСАМБАЄВ в якості учасників Всесвітньої виставки Експо-67 у Монреалі відвідали одне з поселень північноамериканських індіанців Канади. Вождь місцевого племені ірокезів, відповідно вбраний у національний костюм з пір’я, звернувся до них… українською мовою. Згодом про це розповів Махмуд Есамбаєв в одному зі своїх інтерв’ю, і сказав, що вождь назвав своє справжнє ім’я – Іван Даценко.

Докладне розслідування на цю тему провели у 2002 році автори телепрограми «Жди меня» на прохання ОЛЬГИ РУБАН - племінниці Даценка. Вони знайшли тих, хто знав особисто Даценка і в Україні, і в Канаді, а спеціальна експертиза фотографій Даценко-льотчика та Даценко-вождя засвідчила, що це одна й та сама людина.

Створення фільму
Після перегляду телевізійної програми «Жди меня» ВАДИМ ДРАПЕЙ створив літературний твір «Той, Що Пройшов Крізь Вогонь» - про льотчика, який потрапив до індіанського племені й став його вождем. Цей твір налічував близько 30 сторінок тексту, однак до кіносценарію було ще далеко.

Початкова версія кіносценарію була створена КОСТЯНТИНОМ КОНОВАЛОВИМ та ДЕНИСОМ ЗАМРІЄМ. Згодом сценарій суттєво доопрацював МИХАЙЛО ІЛЛЄНКО.

Роботу над фільмом було розпочато у 2007 році продюсерським центром ІНСАЙТМЕДІА.
Проект, з огляду на його історичну та соціальну значущість, було схвалено й запропоновано до державного фінансування через Держкіно. Але кілька разів робота над фільмом зупинялася. В першу чергу завдяки кризі 2008 - 2009 років. Найбільша пауза тривала півтора роки.

За час вимушеного простою Михайло Іллєнко, маючи захоплення вітрильництвом, був запрошений до участі у навколосвітній подорожі колегами по Київському крейсерському яхт-клубу. Завдяки цій подорожі вдалося зняти у Південних Андах кадр, з якого і починається фільм «ТойХтоПройшовКрізьВогонь».

Поновлене у 2011 році фінансування дозволило завершити зйомки та остаточно закінчити роботу над фільмом.

З 13 березня фільм "ТойХтоПройшовКрізьВогонь" буде демонстурватися в Чернігові, у кінотеатрі імені Щорса.



Теги:Михайло Іллєнко, українське кіно, ТойХтоПройшовКрізьВогонь


Читайте також






Коментарі (4)
avatar
1
Фільм дивився. Нічого суперського вньому немає. Нудьга повна. Тільки даремно час потратив на перегляд фільму. Дивитись не раджу.
avatar
2
Оксана Забужко : -- Попередні відгуки критиків обіцяли подію. Уточню: «обіцяли» в суто український спосіб – відгуки були майже поспіль неґативні, з характерною для нашої «прогресивної журналістики» примруженою зверхністю до всього, що зроблено в Україні (бо ж, звісна річ, «що може бути доброго з Назарету?»), – але, крім того, ще й із тією дозою відвертої аґресії (ворожости, злоби, ба навіть несподівано щирої, натхненної ненависти), яка дає підстави запідозрити в об’єктові атаки реальну силу – тільки сила-бо здатна викликати таку реакцію (особливо потряс вичитаний на якомусь кіносайті розпачливий заклик до всіх людей доброї волі
​​«всіма способами бойкотувати цей фільм» – оце, подумалося, людину зачепило!).
avatar
3
На сайтах, тільки позитивні відгуки.
avatar
4
Треба сприймати відчайдушні напади з критикою всього українського як захисну реакцію малоросів і хохлів за зрадництво і відступництво від своїх коренів і фактично хоч якєсь самовиправдання цього зрадництва.
Ім так комфортніше себе почувати у цьому житті.
Як же їм заважають жити українці, тільки обрусєлі-пристосувалися, навчилися "шестерити па масковскаму", а тут кляті націоналісти з незалежністю України, як обухом по голові чи серпом по ...!
avatar