До книги про Левка Лук'яненка

Принципово новий етап життя українських політв'язнів почав ...президент США Джиммі Картер, поставивши проблему прав і свобод людини наріжним каменем своєї політики.

Хоча спершу американці переймалися лише долею євреїв. "Як предмет дипломатичних відносин питання єврейської еміграції з Радянського Союзу було утвором адміністрації Ніксона, - пише Генрі Кіссінджер. - До 1969 року така еміграція ніколи не стояла на порядку денному в діалозі між Сходом і Заходом; усі інші адміністрації від обох партій трактували її як таку, що підпадає під внутрішню юрисдикцію Радянського Союзу. У 1968 році лише 400 євреям дозволили емігрувати з Радянського Союзу".

"Лише 400"... А українців? - Отож бо. Щоправда, українці і не рвалися за кордон, бо їх земля була тут, в окупованій Україні. Але й тих, хто просився виїхати, як, скажімо, письменник - фантаст Олесь Бердник, не випускали....

Далі Кіссінджер пише: "Щорічно кількість єврейських емігрантів зростала і до 1973 року їх загальна кількість досягла 35 000 осіб". Таким чином Кіссінджер, сам єврей, ламає міф про заборону виїзду євреям з СРСР - звісно, виїздили не всі, та не всі й хотіли, але ж 35 тисяч виїхали!

А вже при наступних президентах США тема прав людини стала дотичною і до українських політв'язнів: "Рейган зі своїми радниками пішов ще далі, зробивши права людини інструментом для повалення комунізму та демократизації Радянського Союзу".
Цитати за книгою Г.Кіссінджера "Дипломатія".

Василь ЧЕПУРНИЙ