Дякую, пане Президенте!

П'ять років тому я не голосував за Вас. І перший час з недовірою ставився до Вас особисто та Вашої політики.
Це були, мабуть, найтяжчі роки у моєму житті, у житті України. Було чимало помилок та промахів... Але настав такий момент, коли я відчув, що ми з Вам таки знаходимося по один бік барикад. Виникло відчуття спільності. Виникло тоді, коли я побачив, як Ви, пане Президенте, один за одним наносите влучні точкові удари по "русскому міру": Армія, Мова, Віра... І ще тоді, коли побачив біль у Ваших очах. Біль за Україну... І ще побачив, як Ви сивієте...

Пройде час, і аналітики розкладуть по поличках усе, що було і не було зроблено за цей час... Я знаю одне: Ви були, безумовно, найкращим Президентом за 28 років новітньої історії України. Ви значно підняли планку для всіх Ваших наступників! І ще я знаю, що за п'ять років у нас є такі здобутки, які варто захищати! Так, ці здобутки "на хліб не намажеш". Не все у людському житті вимірюється нижнім відділами організму! Я знаю, що за ці п'ять років взійшли паростки майбутньої нової України.

Дякую Вам, пане Президенте! Хай береже Вас Бог!

о. Олександр МОРОЗОВ