Дещо про Папу Франциска Берґольо
Аргентина стала справжнім Ельдорадо для нацистів. Саме там – в Аргентині, в обстановці толерантності до військових злочинців зростав Хорхе Маріо Бергольйо – син італійського емігранта, сьогодні відомий світу, як папа римський Франциск.
Його становлення прийшлось на роки правління жорстокої військової хунти в країні.Викрадення людей, вбивства політичних опонентів – були звичною практикою тих років не тільки в Аргентині – так було скрізь в Латинській Америці.
Цікава деталь: жорсткий комуністичний режим у Польщі, звичайно, був мало схожий на латиноамериканських горил, як тоді було прийнято називати владу війскових в Латинській Америці.Проте саме католицька церква в Польщі протистояла комуністам, і була провідною опозиційною силою в країні.Визнанням її заслуг було обрання у 1978 році кардинала Кароля Юзефа Войтили на престол у Ватикані під іменем папи Івана Павла ІІ.
І саме в цей час в Аргентині робив церковну кар’єру Хорхе Маріо Бергольйо.Історії не відомо жодного факту опонування військовій диктатурі в Аргентині, як з боку самого майбутнього папи, так і в цілому з боку католицької церкви в цій країні.Ба більше, у 2005 році адвокат з прав людини висунув звинувачення Бергольйо в змові з військовою хунтою, яка викрала у 1976 році двох єзуїтських священників.
Щоправда, у 2013 році аргентинський суддя Херман Кастеллі, який розглядав цю справу, заявив, що справу закрито, а Рафік, себто – Бергольйо, ні в чому не винен.Прикметно, що цю заяву суддя Кастеллі зробив 17 березня 2013 року, рівно через 4 дні після того як Хорхе Маріо Бергольйо став папою Франциском.Репутацію понтифіка було врятовано.Але висновки кожен може зробити сам.
Ще однією важливою подією, яка, безумовно, вплинула на особистість папи Франциска, стала війна 1982 року за Фолклендські острови.Військова хунта на чолі з генералом Гальтієрі вирішила зробити маленьку переможну війну, сподіваючись, що Велика Британія не буде посилати війська за тисячі кілометрів, щоб відвоювати далекі острови, які знаходяться прямо біля берегів Аргентини.Однак Гальтієрі прорахувався.На чолі уряду Великої Британії стояла залізна леді – Маргарет Тетчер, яка без коливань віддала наказ своїм військовим повернути захоплені території.Маленька війна стала великим тріумфом для Тетчер, і величезною поразкою для Гальтієрі.
Військовий розгром мав далекосяжні політичні наслідки, а саме: падіння військової хунти в Аргентині, і повернення країни до цивільного правління.Але та поразка залишила свій відбиток в пам'яті аргентинців і, ймовірно, стала ще одною причиною для глибокої недовіри папи Франциска до Заходу в цілому і до Великої Британії зокрема.
Хай там як, але кар'єра Бергольйо йшла по висхідній.
У 2001 році папа римський Іван Павло ІІ робить його кардиналом, і він одразу стає впливовим членом римської курії.Настільки впливовим, що після смерті у 2005 році папи Івана Павла ІІ саме кардинал Бергольйо був головним конкурентом кардинала Йозефа Ратцінгера на посаду понтифіка.Але в той раз не судилося.Новим папою римським став кардинал Ратцінгер, який обрав собі ім'я Бенедикта ХVI.
Проте за 8 років потому, після добровільної відставки Бенедикта ХVI, настає зоряний час кардинала Бергольйо: 13 березня 2013 року його обирають новим понтифіком, і він стає папою римським Франциском.
Обрання Бергольйо було знаковим.
По-перше, новообраний папа став першим понтифіком з Нового світу і другим понтифіком не з Європи.
По-друге, вперше папа римський обрав собі ім’я Франциска – на честь святого Франциска Ассізького.
Ну, і по-третє: папа Франциск став першим папою римським – ЄЗУЇТОМ.
Тут потрібно зупинитися детальніше, оскільки саме ця обставина дозволить нам глибше зрозуміти ті моральні засади, які сформували світогляд папи Франциска.
Товариство Ісуса або Орден єзуїтів було засновано іспанським ідальго Ігнатієм Лойолою у 1534 році «для повернення заблудлих овець в лоно католицької церкви», тобто – для боротьби з Реформацією.В минулому Ігнатій Лойола був лицарем-гульвісою, але після важкого поранення під час франко-кастильської битви за Памплону 20 травня 1521 року, він кардинально змінився.Гарматне ядро роздробило Іньїго (так називали Ігнатія Лойолу рідні) ногу, і його відіслали на лікування до батьківського замку.У часи, коли анестетики були невідомі, він переніс кілька оперативних втручань, включно з переламуванням неправильно зрослих кісток, але так і залишився кульгавим на праву ногу.Відновлюючись після лікування, Лойола закинув улюблені лицарські романи і посилено молився, відганяючи думки про самогубство. Бестселер тих часів «Життя Христа» Людольфа Саксонського спонукав його зайнятись медитацією і наслідувати приклад знаменитого ченця Франциска Ассізького.З військовою кар'єрою було покінчено.
Але кожний кінець є початком чогось нового: у 1540 році Ігнатій Лойола став першим генералом Ордену єзуїтів.
В той час в католицькій церкві існувало багато різних орденів, монахи яких вели такий спосіб життя, який викликав не тільки глузування, але й відразу у простих мирян.І тому Лойола вирішив створити не просто ще один орден, а саме – НОВИЙ орден не тільки за формою, але й за змістом.І йому це вдалося.У новоствореному ордені Лойола запровадив військові порядки: жорстку дисципліну, сувору централізацію, беззаперечне підкорення молодших старшим за станом, абсолютний авторитет голови — генерала («чорного папи»), який обирається на довічний термін і підпорядковується безпосередньо Папі Римському.
Саме тому членів новоствореного ордену називали «солдатами Ісуса Христа» або «піхотинцями Папи».«Що церква називає чорним – вчив Лойола, – то і він (єзуїт) має визнавати чорним, навіть якщо воно здається йому білим».
Якщо коротко сформулювати основний принцип діяльності ордену єзуїтів, то він би звучав так: МЕТА ВИПРАВДОВУЄ ЗАСОБИ ЇЇ ДОСЯГНЕННЯ.
Що б не вчинили єзуїти – «Ad maiorem Dei Gloriam» (Усе на славу Божу) – таким є девіз Товариства Ісуса.Система моралі, розроблена єзуїтами, ними самими називалася «пристосувальною» (accomodativa), оскільки давала широку можливість залежно від обставин довільно тлумачити основні релігійно-моральні вимоги.Для більш успішної діяльності орден дозволяв багатьом єзуїтам вести світський спосіб життя, зберігаючи в таємниці свою приналежність до ордену.
Широкі привілеї, дані папством єзуїтам (звільнення від багатьох релігійних приписів і заборон, відповідальність тільки перед орденським начальством тощо), сприяли створенню надзвичайно гнучкої і міцної організації, яка за короткий час поширила свою діяльність на численні країни.
Проте вже тоді слово «єзуїт» набуло іншого, переносного значення.У середньовіччі єзуїти активно використовували казуїстику, систему пробабілізму, а також застосовували різні прийоми для трактування речей у вигідному для себе світлі, зокрема уявні застереження тощо.Через подібну мораль у побутовій мові слово «єзуїт» стало синонімом хитрої, лукавої людини.Багато тез єзуїтської моралі були засуджені навіть очільниками католицької церкви: папою Інокентієм XI, Олександром VII та іншими. З єзуїтами в своїх Листах до провінціала (фр. Lettres Provinsiales) полемізував Блез Паскаль.
«Болить серце, як згадаєш:
Старих слов’ян діти
Впились кров’ю. А хто винен?
Ксьондзи, ЄЗУЇТИ»
А це вже Тарас Шевченко незлим тихим словом згадує діяльність «піхотинців папи» в Україні у поемі «Гайдамаки».
Вам це нічого не нагадує?
Так-так, ви не помилилися, на цих організаційних і моральних засадах було створено і донині функціонує не менш відома організація, а саме: ВЧК – ОГПУ – НКВД – МГБ – КГБ – ФСБ.Тому не дивно, що єзуїтів недолюблювали не тільки вороги, але й брати по вірі в самій католицькій церкві.
Вірогідно це пояснює той факт, що за всю майже 500-літню від заснування Ордену єзуїтів історію католицької церкви, ЖОДЕН ПРЕДСТАВНИК ТОВАРИСТВА ІСУСА НЕ ОБИРАВСЯ НА ПАПСЬКИЙ ПРЕСТОЛ.Ну так само, як і в СРСР: ЖОДНОГО КАДРОВОГО ПРЕДСТАВНИКА КДБ НЕ БУЛО НА ЧОЛІ ЦІЄЇ КРАЇНИ.
Чому?
Бо всі розуміли наслідки приходу до влади людей, у яких система моральних цінностей була «пристосувальною» (accomodativa).
Але врешті-решт все колись відбувається вперше.Обрання папи-єзуїта у 2013 році можна порівняти хіба що з обранням у 2000 році колишнього підполковника КДБ путіна на посаду президента росії.Які наслідки для росії і світу мало обрання на посаду президента-КДБіста – ми вже бачили.Якими будуть наслідки обрання папи-єзуїта для URBI ET ORBI – ми вже бачимо.
Але ми відволіклися.
Врешті-решт, втручання єзуїтів у внутрішню політику провідних країн Європи призвело до конфліктів з місцевою владою, і як наслідок – до вимог заборони діяльності Товариства Ісуса.
За версією папи Франциска, росіяни і українці ПРОСТО ПОСВАРИЛИСЯ.І тому воюють.Варто лише їх помирити, і вони перестануть воювати!Тобто, і агрессор, і його жертва, на думку понтифіка, однаково винні у цій війні.
Тут, як кажуть, без коментарів.
24 серпня Папа Римський Франциск заявив, що дочка кремлівського ідеолога Олександра Дугіна Дарія, яку підірвали у Підмосков'ї є «невинною жертвою війни». Посол України у Ватикані Андрій Юраш заявив про розчарування словами понтифіка.25 серпня Міністерство закордонних справ України запросило апостольського нунція в Україні архиєпископа Вісвалдаса Кулбокаса, щоб висловити йому розчарування словами Папи Римського Франциска про смерть дочки кремлівського ідеолога Олександра Дугіна Дарії.
30 серпня Ватикан відреагував на критику Папи Римського Франциска, через його слова про вбивство дочки російського пропагандиста Олександра Дугіна — Дарії. Там наголосили, що слова Папи слід трактувати, як голос цінностей, а не політичну позицію.
Це досить символічно, бо саме такими «цінностями» керувалися ті представники католицької церкви, які допомагали нацистам уникнути заслуженого покарання. Вони теж вважали їх «невинними жертвами війни».
Андрій РЕВА (скорочено)
Його становлення прийшлось на роки правління жорстокої військової хунти в країні.Викрадення людей, вбивства політичних опонентів – були звичною практикою тих років не тільки в Аргентині – так було скрізь в Латинській Америці.
Цікава деталь: жорсткий комуністичний режим у Польщі, звичайно, був мало схожий на латиноамериканських горил, як тоді було прийнято називати владу війскових в Латинській Америці.Проте саме католицька церква в Польщі протистояла комуністам, і була провідною опозиційною силою в країні.Визнанням її заслуг було обрання у 1978 році кардинала Кароля Юзефа Войтили на престол у Ватикані під іменем папи Івана Павла ІІ.
І саме в цей час в Аргентині робив церковну кар’єру Хорхе Маріо Бергольйо.Історії не відомо жодного факту опонування військовій диктатурі в Аргентині, як з боку самого майбутнього папи, так і в цілому з боку католицької церкви в цій країні.Ба більше, у 2005 році адвокат з прав людини висунув звинувачення Бергольйо в змові з військовою хунтою, яка викрала у 1976 році двох єзуїтських священників.
Щоправда, у 2013 році аргентинський суддя Херман Кастеллі, який розглядав цю справу, заявив, що справу закрито, а Рафік, себто – Бергольйо, ні в чому не винен.Прикметно, що цю заяву суддя Кастеллі зробив 17 березня 2013 року, рівно через 4 дні після того як Хорхе Маріо Бергольйо став папою Франциском.Репутацію понтифіка було врятовано.Але висновки кожен може зробити сам.
Ще однією важливою подією, яка, безумовно, вплинула на особистість папи Франциска, стала війна 1982 року за Фолклендські острови.Військова хунта на чолі з генералом Гальтієрі вирішила зробити маленьку переможну війну, сподіваючись, що Велика Британія не буде посилати війська за тисячі кілометрів, щоб відвоювати далекі острови, які знаходяться прямо біля берегів Аргентини.Однак Гальтієрі прорахувався.На чолі уряду Великої Британії стояла залізна леді – Маргарет Тетчер, яка без коливань віддала наказ своїм військовим повернути захоплені території.Маленька війна стала великим тріумфом для Тетчер, і величезною поразкою для Гальтієрі.
Військовий розгром мав далекосяжні політичні наслідки, а саме: падіння військової хунти в Аргентині, і повернення країни до цивільного правління.Але та поразка залишила свій відбиток в пам'яті аргентинців і, ймовірно, стала ще одною причиною для глибокої недовіри папи Франциска до Заходу в цілому і до Великої Британії зокрема.
Хай там як, але кар'єра Бергольйо йшла по висхідній.
У 2001 році папа римський Іван Павло ІІ робить його кардиналом, і він одразу стає впливовим членом римської курії.Настільки впливовим, що після смерті у 2005 році папи Івана Павла ІІ саме кардинал Бергольйо був головним конкурентом кардинала Йозефа Ратцінгера на посаду понтифіка.Але в той раз не судилося.Новим папою римським став кардинал Ратцінгер, який обрав собі ім'я Бенедикта ХVI.
Проте за 8 років потому, після добровільної відставки Бенедикта ХVI, настає зоряний час кардинала Бергольйо: 13 березня 2013 року його обирають новим понтифіком, і він стає папою римським Франциском.
Обрання Бергольйо було знаковим.
По-перше, новообраний папа став першим понтифіком з Нового світу і другим понтифіком не з Європи.
По-друге, вперше папа римський обрав собі ім’я Франциска – на честь святого Франциска Ассізького.
Ну, і по-третє: папа Франциск став першим папою римським – ЄЗУЇТОМ.
Тут потрібно зупинитися детальніше, оскільки саме ця обставина дозволить нам глибше зрозуміти ті моральні засади, які сформували світогляд папи Франциска.
Товариство Ісуса або Орден єзуїтів було засновано іспанським ідальго Ігнатієм Лойолою у 1534 році «для повернення заблудлих овець в лоно католицької церкви», тобто – для боротьби з Реформацією.В минулому Ігнатій Лойола був лицарем-гульвісою, але після важкого поранення під час франко-кастильської битви за Памплону 20 травня 1521 року, він кардинально змінився.Гарматне ядро роздробило Іньїго (так називали Ігнатія Лойолу рідні) ногу, і його відіслали на лікування до батьківського замку.У часи, коли анестетики були невідомі, він переніс кілька оперативних втручань, включно з переламуванням неправильно зрослих кісток, але так і залишився кульгавим на праву ногу.Відновлюючись після лікування, Лойола закинув улюблені лицарські романи і посилено молився, відганяючи думки про самогубство. Бестселер тих часів «Життя Христа» Людольфа Саксонського спонукав його зайнятись медитацією і наслідувати приклад знаменитого ченця Франциска Ассізького.З військовою кар'єрою було покінчено.
Але кожний кінець є початком чогось нового: у 1540 році Ігнатій Лойола став першим генералом Ордену єзуїтів.
В той час в католицькій церкві існувало багато різних орденів, монахи яких вели такий спосіб життя, який викликав не тільки глузування, але й відразу у простих мирян.І тому Лойола вирішив створити не просто ще один орден, а саме – НОВИЙ орден не тільки за формою, але й за змістом.І йому це вдалося.У новоствореному ордені Лойола запровадив військові порядки: жорстку дисципліну, сувору централізацію, беззаперечне підкорення молодших старшим за станом, абсолютний авторитет голови — генерала («чорного папи»), який обирається на довічний термін і підпорядковується безпосередньо Папі Римському.
Саме тому членів новоствореного ордену називали «солдатами Ісуса Христа» або «піхотинцями Папи».«Що церква називає чорним – вчив Лойола, – то і він (єзуїт) має визнавати чорним, навіть якщо воно здається йому білим».
Якщо коротко сформулювати основний принцип діяльності ордену єзуїтів, то він би звучав так: МЕТА ВИПРАВДОВУЄ ЗАСОБИ ЇЇ ДОСЯГНЕННЯ.
Що б не вчинили єзуїти – «Ad maiorem Dei Gloriam» (Усе на славу Божу) – таким є девіз Товариства Ісуса.Система моралі, розроблена єзуїтами, ними самими називалася «пристосувальною» (accomodativa), оскільки давала широку можливість залежно від обставин довільно тлумачити основні релігійно-моральні вимоги.Для більш успішної діяльності орден дозволяв багатьом єзуїтам вести світський спосіб життя, зберігаючи в таємниці свою приналежність до ордену.
Широкі привілеї, дані папством єзуїтам (звільнення від багатьох релігійних приписів і заборон, відповідальність тільки перед орденським начальством тощо), сприяли створенню надзвичайно гнучкої і міцної організації, яка за короткий час поширила свою діяльність на численні країни.
Проте вже тоді слово «єзуїт» набуло іншого, переносного значення.У середньовіччі єзуїти активно використовували казуїстику, систему пробабілізму, а також застосовували різні прийоми для трактування речей у вигідному для себе світлі, зокрема уявні застереження тощо.Через подібну мораль у побутовій мові слово «єзуїт» стало синонімом хитрої, лукавої людини.Багато тез єзуїтської моралі були засуджені навіть очільниками католицької церкви: папою Інокентієм XI, Олександром VII та іншими. З єзуїтами в своїх Листах до провінціала (фр. Lettres Provinsiales) полемізував Блез Паскаль.
«Болить серце, як згадаєш:
Старих слов’ян діти
Впились кров’ю. А хто винен?
Ксьондзи, ЄЗУЇТИ»
А це вже Тарас Шевченко незлим тихим словом згадує діяльність «піхотинців папи» в Україні у поемі «Гайдамаки».
Вам це нічого не нагадує?
Так-так, ви не помилилися, на цих організаційних і моральних засадах було створено і донині функціонує не менш відома організація, а саме: ВЧК – ОГПУ – НКВД – МГБ – КГБ – ФСБ.Тому не дивно, що єзуїтів недолюблювали не тільки вороги, але й брати по вірі в самій католицькій церкві.
Вірогідно це пояснює той факт, що за всю майже 500-літню від заснування Ордену єзуїтів історію католицької церкви, ЖОДЕН ПРЕДСТАВНИК ТОВАРИСТВА ІСУСА НЕ ОБИРАВСЯ НА ПАПСЬКИЙ ПРЕСТОЛ.Ну так само, як і в СРСР: ЖОДНОГО КАДРОВОГО ПРЕДСТАВНИКА КДБ НЕ БУЛО НА ЧОЛІ ЦІЄЇ КРАЇНИ.
Чому?
Бо всі розуміли наслідки приходу до влади людей, у яких система моральних цінностей була «пристосувальною» (accomodativa).
Але врешті-решт все колись відбувається вперше.Обрання папи-єзуїта у 2013 році можна порівняти хіба що з обранням у 2000 році колишнього підполковника КДБ путіна на посаду президента росії.Які наслідки для росії і світу мало обрання на посаду президента-КДБіста – ми вже бачили.Якими будуть наслідки обрання папи-єзуїта для URBI ET ORBI – ми вже бачимо.
Але ми відволіклися.
Врешті-решт, втручання єзуїтів у внутрішню політику провідних країн Європи призвело до конфліктів з місцевою владою, і як наслідок – до вимог заборони діяльності Товариства Ісуса.
За версією папи Франциска, росіяни і українці ПРОСТО ПОСВАРИЛИСЯ.І тому воюють.Варто лише їх помирити, і вони перестануть воювати!Тобто, і агрессор, і його жертва, на думку понтифіка, однаково винні у цій війні.
Тут, як кажуть, без коментарів.
24 серпня Папа Римський Франциск заявив, що дочка кремлівського ідеолога Олександра Дугіна Дарія, яку підірвали у Підмосков'ї є «невинною жертвою війни». Посол України у Ватикані Андрій Юраш заявив про розчарування словами понтифіка.25 серпня Міністерство закордонних справ України запросило апостольського нунція в Україні архиєпископа Вісвалдаса Кулбокаса, щоб висловити йому розчарування словами Папи Римського Франциска про смерть дочки кремлівського ідеолога Олександра Дугіна Дарії.
30 серпня Ватикан відреагував на критику Папи Римського Франциска, через його слова про вбивство дочки російського пропагандиста Олександра Дугіна — Дарії. Там наголосили, що слова Папи слід трактувати, як голос цінностей, а не політичну позицію.
Це досить символічно, бо саме такими «цінностями» керувалися ті представники католицької церкви, які допомагали нацистам уникнути заслуженого покарання. Вони теж вважали їх «невинними жертвами війни».
Андрій РЕВА (скорочено)
| Читайте також |
| Коментарі (0) |