"Державна служба потребує оновлення" -- досвід Скоропадського
Наукова конференція «Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського: проблеми дослідження (до 95 річниці проголошення)»
Наукова конференція за участю провідних українських істориків відбулася в Чернігівському центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації в рамках відзначення 95-ї річниці державної служби України. Захід було присвячено історії Української держави та особистості її очільника гетьмана Павла Скоропадського. Співорганізаторами конференції виступили Інститут історії України НАН України, Сіверський інститут регіональних досліджень та Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.
У відкритті заходу взяли участь заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації – керівник апарату, кандидат наук з державного управління, доцент Микола Стрілець та керуючий справами виконавчого апарату Чернігівської обласної ради Сергій Фесенко.
«Державна служба в Україні потребує оновлення на основі кращого європейського досвіду та з врахуванням власних національних традицій», – зазначив у своєму виступі Микола Стрілець. 1918 рік – початок державної служби в Україні як окремої, визначеної законодавством, інституції для управління державою. Гетьману Павлу Скоропадському вперше в українській історії вдалося окреслити коло посадовців, затвердити схему посадових окладів та процедуру призначення на посади».
Подальшу роботу конференції продовжили виступи провідних вчених-істориків Інституту історії України НАН України (В. Верстюка, О. Любовець, Р. Пирога, О. Реєнта), науковців Національної академії державного управління при Президентові України, вищих навчальних закладів Києва, Чернігова, Ніжина та Черкас. Насамперед вчені відзначили здобутки та шлях, який пройшла вітчизняна історична наука за останні двадцять років у створенні методологічної бази, введення до наукового обігу архівних матеріалів та написання численних історичних досліджень. «Національна історіографія – закономірний результат розвитку суспільства, що прагне пізнати минуле, визначити цінності та систему координат свого існування в майбутньому» – зазначив Олександр Реєнт.
«Головна риса вітчизняної історіографії – її україноцентричність. Створено націєтворчу версію минулого. І це незважаючи на те, що сучасні владні інституції фактично усунулись від формування концепції національної історії». Владислав Верстюк, стосовно української історіографії, відзначив поліфонічність та контроверсійність оцінок минулого, зокрема щодо таких його сторінок, як Українська держава Павла Скоропадського. Зокрема, вчений звернув увагу на критику гетьмана та його політики з боку представників демократичних сил в тогочасній українській публіцистиці.
Детально висвітлювались питання стосовно політичної опори гетьманського режиму, становлення державної служби в Українській державі та характеристики гетьмана як політичного та військового діяча.
Учасниками конференції в Чернігові стали представники Чернігівського історичного музею імені В.Тарновського, Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, вчителі шкіл, викладачі та студенти навчальних закладів міста
| Читайте також |
| Коментарі (0) |