День 74.Спогади і сьогодення.

8 травня.
Фейсбук нагадує, що я робила у цей день останні 8 років. Фото картин, розмальованого посуду, подорожей, жарти, репости…

А я пригадую, як ще раніше, до появи фейсбуку, ходила у цей день на берег Десни святкувати з Реріхівським товариством день Білого лотоса. Такий собі пікнік на природі із читанням Бхагавад Гіти і крішнаїтськими співами. Цікаво, що б сказав зараз Реріх з приводу «духовності» росіян…

Також колись у цей день я розсталася із чоловіком. Тоді було боляче, а зараз я розумію, що це були нездорові стосунки.

А ще 30 років тому у цей день народився мій племінник Влас, Настин старший брат по матері. Ми познайомились, коли йому було 8. Симпатичний хлопчик із зеленими очима і любов’ю до екзотичних тварин. Завдяки йому я не боюся великих кошлатих павуків) Власику, хай життя твоє буде довгим, мирним і щасливим!

Сьогодні ж 8 травня – день пам’яті жертв Другої світової. І день, коли рашисти, що розв’язали нову війну, обстріляли узбережжя Одеси і зруйнували школу на Луганщині, убивши близько 60 мирних жителів. «Можем повторить…»

Також вітаю усіх матусь із Днем матері. Бути мамою і у мирний час іноді героїзм, а у війну - взагалі.
Природа каже, що все як завжди – квітнуть яблуні і кульбаби, небо синє, листя свіже й зелене, і навіть Персик зустрів мене радісно, сидячи на дереві. Та все одно краса споглядається через фільтр із суму. Добре, що є купа справ, що займають руки і голову.

Тож тримаємось, працюємо і гладимо котиків. Це допомагає)

Тетяна КУЗИК