Декларація про державний суверенітет України: внесок чернігівців

16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР конституційною більшістю у 355 голосів схвалила Декларацію про державний суверенітет України. Так було зроблено перший парламентський крок до утворення незалежної суверенної держави.

Вагомий внесок у підготовці та прийнятті цього історичного документу зробили і народні депутати з ЧЕРНІГІВЩИНИ.

Тетяна ЯХЕЄВА, кандидат економічних наук, (виборчий округ м. Чернігів) і Сергій СЕМЕНЕЦЬ (Борзнянський виборчий округ Чернігівської області №443), народні депутати УРСР, які входили до демократичного депутатського об’єднання Народна Рада, депутатської групи Народного Руху України, розробили альтернативний варіант Декларації про державний суверенітет України, більшість положень якого ввійшли в текст Декларації, прийнятої Верховною Радою України, а потім і в Конституцію України.

До речі, згадані депутати родом із Чернігівщини: Тетяна ЯХЕЄВА — уродженка міста Корюківка, а Сергій СЕМЕНЕЦЬ — міста Ічня.

Який зміст цього документу, що прискорив розвал комуністичної імперії?

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України наголошувалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах».

Одне з ключових положень Декларації — положення про власне громадянство України: «всі громадяни рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять». Підкреслювалося, що громадяни всіх національностей становлять народ України.

Проголошувалася економічна самостійність України, відповідно заявлено про намір створити банківську, цінову, фінансову, митну та податкову системи, сформувати державний бюджет, а при необхідності ввести власну грошову одиницю.

Визнавалася самостійність України у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.

У зовнішній політиці у Декларації проголошувалося право безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами, в майбутньому стати постійно нейтральною державою, яка не буде брати участі у військових блоках і зобов’язується дотримуватися трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.

Ця доленосна Декларація стала продовженням «параду суверенітетів», що ознаменували процес розпаду тоталітарної імперії. Цікаво, що вона була прийнята після Росії (12 червня 1990 року). Звертає увагу, що Декларація про державний суверенітет РРФСР ставив за мету перерозподіл владних повноважень і власності від союзного центру до республіки. І навпаки: українська була націлена на майбутню незалежність.

Водночас в Україні продовжувала діяти Конституція УРСР і Україна фактично залишалася частиною СРСР, тому більшість країн не визнали створення нової держави.

Реалізувати прагнення власної незалежної державності вдалося тільки через рік: 24 серпня 1991 року Верховна Рада прийняла Акт про державну незалежність України, а 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі більше 90% українців проголосували за самостійний історичний шлях України.

Пам’ятаємо! Декларація започаткувала процес новітнього державотворення в Україні, створила правові передумови відновлення незалежної держави України. У цих знакових, епохальних для Українського народу подіях надважливу роль зіграли чернігівці — співавтори Декларації про державний суверенітет України Тетяна ЯХЕЄВА і Сергій СЕМЕНЕЦЬ, автор Акта про державну незалежність України Левко ЛУК’ЯНЕНКО.

Сергій БУТКО, Український інститут національної пам’яті