Цифрове ТБ: боятися чи радіти?
Публікація в останньому минулорічному числі «Сіверщини» моєї статті «У телебаченні наближається революція, або Готуйте гроші, українці» викликала жвавий інтерес багатьох читачів. На електронну пошту отримано немало запитань. З’явилася необхідність, оминаючи глибоко інженерні поняття, пояснити масовому телеглядачеві, про що йде мова. Звідки революція і навіщо?
Як зазначалося у попередньому матеріалі, цей процес практично не стосується «тарілкових» телеглядачів — вони можуть спокійно користуватися супутниковим ТБ і надалі. Тема не стосується і тих, хто користуються кабельним ТБ. Тобто все, далі написане, адресується виключно телеглядачам, які на сьогодні (як і півстоліття тому) приймають програми ТБ у діапазоні метрових і дециметрових хвиль за допомогою різноманітних антен (від компактних кімнатних до великих зовнішніх на дахах і щоглах).
Необхідність переходу цієї групи телеглядачів на цифрове ТБ виникла у зв’язку з виконанням нашою державою Женевської конвенції 2006 року, яка передбачає цей процес завершити до 2015 року. До цього часу всі нині існуючі наземні телепередавачі аналогового телесигналу будуть вимкнені, як об’єкти абсолютно застарілих технологій. А коли передавачі будуть вимкнені, існуючими телевізорами дивитися не буде чого. Навіть незважаючи на те, що з телецентрів вестиметься трансляція. Але технологія сигналів, які транслюватимуться, стане іншою, відповідною сучасним досягненням, здатним реалізувати у телебаченні найвищі якості «картинки» і звуку, а також забезпечити надійний захист телеприйому від усіляких природних і промислових перешкод. Здебільшого це «мерехтіння» чи «сніг» на зображенні, подвоєння контурів картинки, тріск і шипіння звуку тощо.
На цей час існує декілька технологій відеосигналів (форматів). Україною обрано один з найсучасніших на сьогодні формат DVB-T2/MPEG4. Цей формат сигналу буде актуальним майже на вісім років. Але основна біда власників усіх телевізорів, які є у користуванні в населення на сьогодні, у тому, що вони не здатні розпізнавати цей формат. Тому потрібно буде придбати новий телевізор, здатний до роботи з новим форматом, або купити спеціальну приставку-ресивер, яку необхідно буде встановити між антеною і телевізором. Як варіант, можна перейти на приймання супутникового ТБ, придбавши і встановивши відповідне обладнання і забувши про можливість ефірно-наземного прийому.
У чому благо нового формату?
Формат DVB-T2/MPEG4 покликаний реалізувати найвищу якість зображення на екрані телевізора. І якщо у власників старих телевізорів із громіздкими й важкими кінескопами цей приріст якості не стане надто вже вражаючим, то ті, котрі мають сучасні телевізори з пласкими рідинно-кристалічними екранами (LCD і LED моделі), плазмові панелі, матимуть повну насолоду. Адже ці екрани здатні відтворювати зображення високої чіткості при великих розмірах (HD).
Український постачальник телепродукту (на сьогодні це компанія «Зеонбуд») за рік створив мережу з 32 каналів (28 — загальнонаціональні, 4 — відводяться на регіональні та місцеві).
За останніми даними, у всеукраїнській мережі вже задіяні понад 100 із 167 передавальних станцій. Роботи ведуться дуже швидкими темпами. Переважно використовується існуюча база щоглового обладнання, але передавачі встановлюються нові. Нещодавно Нацрада України з питань телебачення і радіомовлення підтвердила, що «Зеонбуд» дійсно повністю виконує взяті на себе зобов’язання.
Василь КИЯНИЦЯ
Скорочено. Повністю читайте в газеті "Сіверщина" за 12 січня.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |