Чому не лікують «ніжинських робінгудів»?
Провадження у справі «Ніжинських робінгудів» триває понад два з половиною роки, однак до сьогодні відсутнє рішення, яке набрало законної сили. Поки суди вирішують долю хлопців, пенітенціарна система знищує їх фізично. Владислав Попович, якому приписують роль ватажка, неодноразово стверджував про те, що його ініціатива у боротьбі з наркоторговлею пов’язана з трагедією, внаслідок якої ледь не загинув його молодший брат Анатолій. Толіка також зробили членом «банди» і судили разом з іншими. Наприкінці листопада хлопцю, який має значні розлади здоров’я, стало зле. За результатами аналізів у нього виявлено гепатит типу B.
Звісно, адміністрація СІЗО відхрещувалася від імовірності зараження під час тримання під вартою, в той же час не здійснила жодних заходів для ізоляції хворого від інших ув’язнених, лікар медичної частини написав список необхідних ліків. Однак, декілька днів тому стало відомо, що Анатолія Поповича госпіталізовано до міської лікарні і тяжкому стані. Родичі і друзі передали усі необхідні ліки, але вони не допомагали. І знову аналізи, інші ліки. Який діагноз, поки невідомо.
Інший фігурант справи – Андрій Бондаренко, вже декілька місяців не може дочекатися поміщення у стаціонар. У нього виявлену тяжку патологію судин головного мозку, внаслідок якої помирають клітини мозку. Перешкоди у лікуванні чинить адміністрація СІЗО.
Поки прокуратура проводить перевірку, на думку спадає приказка: «Немає людини, немає проблеми». Можливо, за цим принципом діють правоохоронні органи?
Катерина НІКІТЮК, адвокат
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
