Чому книга Ігоря Ситого дорожча 500 гривень
Переглянув торішній список підтримки суспільно значимих видань в Україні. У ньому практично немає книг з української історії.
Томи Ігоря Ситого (про печатки, герби), Ярослава Дашкевича (про тюрків на наших землях), Віктора Горобця (про гетьмана І.Брюховецького), Тараса Чухліба (козаки і татари), Віктора Брехуненка (російські міфи про Україну та її минуле), Станіслава Келембета (князі Несвізькі та Збаразькі), Тетяни Лютої (Київ на стародавніх мапах),Тетяни Юрової (однострій Українських вояків від Першої до Другої світової війни), Антона Бондаренка (культ вовка у військових традиціях давньої України), Кирила Галушка (про назву Україна), Василя Кононенка (проекти козацької адміністрації 1687–1764 рр), Сергія Коваленка (про Івана Богуна), Віктора Моренця (про діяльність московських концентраційних таборів на окупованій території України в 1919—1922 роках) та багатьох інших авторів, видані у 2017 р. мізерними тиражами, здебільшого навіть не потрапили до обласних бібліотек.
Уже кілька років лежать невиданими універсали, листи гетьмана Івана Скоропадського, твори діячів доби гетьмана І.Мазепи...
І ось що робити юному читачу в якійсь сільській чи міській шкільній бібліотеці, коли він щось схоче розібратися в нашій історії? На жаль, такий вибір для "пізнання" , який бачимо на світлині із однієї бібліотек Харкова, дуже типовий.
Мене, власне кажучи, різонули слова директора Українського інституту книги Т.Терен, яка подає у відставку: мовляв, 125 мільйонів на українське книговидання забагато, треба значно менше... Я розумію, що провести тендери для такої кількості грошей - вкрай складно... Але ж треба, щоб українських істориків читали не тільки ... історики, але й звичайні читачі. Щоб ці книги нарешті були доступні, якщо не мільйонам, то хоча б сотням тисяч людей! Саме так! Адже жити в Україні і лише приблизно уявляти, у якій країні ти працюєш, здобуваєш знання, це – погано, це –страшно…
Ось монографія Ситого І. «КОЗАЦЬКА УКРАЇНА: печатки, герби, знаки та емблеми кінця XVI-XVIII століть» (майже 1000 сторінок) мала б лежати у кожній школі. Там просто цікавий фактаж як для першачка, так і для десятикласника! Ця унікальна праця заслуговує найвищих оцінок, належного матеріального винагородження автора. Але… вона продається в книжкових крамницях за 500-550 гривень, бо при невеликому накладі саме стільки коштує один примірник. Та навіть фахівцю це видання придбати проблематично. Книга лежить. Видавництво не компенсує затрати… За бюджетної підтримки при накладі для бібліотек в 10000 примірників ця праця б коштувала у магазині 100-130 гривень… А тим часом ми дивуємося, як у чиїсь голови поряд з нами входить зовсім інший дух, антиукраїнський, орієнтований на імперські пропагандистські фейки сусідньої держави-агресора… Вона не шкодує для цього мільярди.
Сергій ПАВЛЕНКО
Томи Ігоря Ситого (про печатки, герби), Ярослава Дашкевича (про тюрків на наших землях), Віктора Горобця (про гетьмана І.Брюховецького), Тараса Чухліба (козаки і татари), Віктора Брехуненка (російські міфи про Україну та її минуле), Станіслава Келембета (князі Несвізькі та Збаразькі), Тетяни Лютої (Київ на стародавніх мапах),Тетяни Юрової (однострій Українських вояків від Першої до Другої світової війни), Антона Бондаренка (культ вовка у військових традиціях давньої України), Кирила Галушка (про назву Україна), Василя Кононенка (проекти козацької адміністрації 1687–1764 рр), Сергія Коваленка (про Івана Богуна), Віктора Моренця (про діяльність московських концентраційних таборів на окупованій території України в 1919—1922 роках) та багатьох інших авторів, видані у 2017 р. мізерними тиражами, здебільшого навіть не потрапили до обласних бібліотек.
Уже кілька років лежать невиданими універсали, листи гетьмана Івана Скоропадського, твори діячів доби гетьмана І.Мазепи...
І ось що робити юному читачу в якійсь сільській чи міській шкільній бібліотеці, коли він щось схоче розібратися в нашій історії? На жаль, такий вибір для "пізнання" , який бачимо на світлині із однієї бібліотек Харкова, дуже типовий.
Мене, власне кажучи, різонули слова директора Українського інституту книги Т.Терен, яка подає у відставку: мовляв, 125 мільйонів на українське книговидання забагато, треба значно менше... Я розумію, що провести тендери для такої кількості грошей - вкрай складно... Але ж треба, щоб українських істориків читали не тільки ... історики, але й звичайні читачі. Щоб ці книги нарешті були доступні, якщо не мільйонам, то хоча б сотням тисяч людей! Саме так! Адже жити в Україні і лише приблизно уявляти, у якій країні ти працюєш, здобуваєш знання, це – погано, це –страшно…
Ось монографія Ситого І. «КОЗАЦЬКА УКРАЇНА: печатки, герби, знаки та емблеми кінця XVI-XVIII століть» (майже 1000 сторінок) мала б лежати у кожній школі. Там просто цікавий фактаж як для першачка, так і для десятикласника! Ця унікальна праця заслуговує найвищих оцінок, належного матеріального винагородження автора. Але… вона продається в книжкових крамницях за 500-550 гривень, бо при невеликому накладі саме стільки коштує один примірник. Та навіть фахівцю це видання придбати проблематично. Книга лежить. Видавництво не компенсує затрати… За бюджетної підтримки при накладі для бібліотек в 10000 примірників ця праця б коштувала у магазині 100-130 гривень… А тим часом ми дивуємося, як у чиїсь голови поряд з нами входить зовсім інший дух, антиукраїнський, орієнтований на імперські пропагандистські фейки сусідньої держави-агресора… Вона не шкодує для цього мільярди.
Сергій ПАВЛЕНКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |