Чи запрацює свідомість щодо сміття?
Про те, що з 1 січня 2018 року українці мусять сортувати сміття, мабуть, чув уже кожен. Таким чином Україна на крок наблизиться до Європи та зробить свій внесок в охорону довкілля.
Однак не все так просто на шляху до благородної мети. Відповідно до Угоди про Асоціацію, Україна погодилася провести поступове наближення свого законодавства до законодавства ЄС і у сфері охорони довкілля. На це маємо час у межах від двох до десяти років (починаючи з 2014-го року). Основну частину природоохоронного законодавства та політики ЄС, включаючи, зокрема, поводження з відходами, представляють 35 директив ЄС.
Насамперед, Україна має імплементувати три директиви, що пов’язані з управлінням відходами: Директива № 2008/98/ЄС про відходи (зокрема, прийняття в Україні національного законодавства та визначення уповноваженого органу (органів) – протягом 3 років; підготовка планів щодо управління відходами згідно із п’ятиетапною ієрархією відходів та програм щодо попередження утворення відходів – також протягом 3 років; встановлення дозвільної системи для установ/підприємств, що здійснюють операції з видалення чи утилізації відходів – протягом 5 років; запровадження реєстру установ і підприємств, які здійснюють збір та транспортування відходів – 5 років.)
Директива № 1999/31/ЄС про захоронення відходів ( зокрема, також прийняття національного законодавства та визначення уповноваженого органу (органів); має зявитися класифікація місць захоронення відходів; стратегія щодо зменшення кількості міських відходів; встановлення процедур контролю та моніторингу під час функціонування та закриття полігоні; впровадження планів очистки існуючих місць захоронення та ін.) Ці положення Директиви мають бути впроваджені для існуючих установок/обладнання протягом 6 років. Директива № 2006/21/ЄС про управління відходами видобувної промисловості – зокрема, встановлення системи, яка забезпечить створення/розроблення операторами (суб’єктами господарювання) планів управління відходами (визначення та класифікація засобів поводження/переробки з відходами; характеристика відходів); встановлення дозвільної системи, фінансових гарантій та системи контролю; встановлення процедур закриття та подальшого нагляду за виробничими майданчиками відходів видобувної діяльності; створення реєстру закритих майданчиків відходів видобувної діяльності – 5 років.
“На сьогодні Україна має старий рамковий Закон «Про відходи», у якому не враховані вимоги Директив. Але і в цьому документі прописаний механізм роздільного збирання відходів підприємствами, що уклали договір з органами місцевого самоврядування (стаття 17). З 1 січня вступила заборона захоронення неперероблених і необроблених відходів. Однак поки не виокремлено ієрархії поводження з відходами, що є в європейському законодавстві. Наразі і ми лише маємо Національну стратегію поводження управління з відходами, яка прийнята постановою КМУ 8 листопада минулого року.Ця стратегія передбачає розроблення Національного плану управління з відходами, на підстави якого мають створювати регіональні плани (за європейським зразком). Впоратися з цим завданням області мають за два роки після ухвалення Національного плану, робота над ним вже почалася”, — розповідає асистент кафедри екологічної безпеки та природоохоронної діяльності інституту екології,природоохоронної діяльностіта туризму імені В. Чорновола Алла Войціховська. Зазначила експертка і про відповідальності за неправильне поводження з відходами. Вона передбачена в Адміністративному (850-1600 гривень) та Кримінальному кодексах.
Однак штрафувати людей за несортування сміття не можуть, якщо таку можливість не забезпечив орган місцевого самоврядування. Інформація про пункти збору і переробки сміття має бути розповсюджена серед мешканців територіальної громади. До слова, за статистикою Мінрегіону, лише 2% населених пунктів України забезпечені роздільним сортування. Переробка теж маж нюанси – підприємствам треба ретельно відсортована сировина. «Окрема проблема — це будівельне сміття, яке часто викидають разом з іншими відходами — немає нічого гіршого, ніж облицювальна плитка, бо її уламки псують обладнання. От італійська лінія на здолбунівському заводі пропрацювала з півроку і вийшла з ладу», – розповідає Микола Горбачук, директор «Укреко-Індастрі».
Більшість українців уже готові розпочати чи й почали сортувати сміття, однак і ті, й інші нарікають на одну проблему – відсутність контейнерів. Еко-активісти зазначають, що значно підвищити відсоток громадян, які таки дотримуватимуться вимог, допоможе правильно сформований державний меседж: сміття – це ресурс. А в його основу краще брати практичний приклад країн ЄС.
“На жаль, багато мешканців не розуміють, як саме сортувати сміття, або навіщо це робити. І головна проблема в їх не доінформованості. Але я впевнена, що завдяки інформаційній компанії та дійсно реального прикладу свідомих чернігівців – усе це реально. До слова, у рамках діяльності Let’s do it, Ukraine! Заплановано чимало тренінгів та проектів саме для просвітницької роботи в регіоні”, — обласний координатор Let’s do it, Ukraine! В Чернігівській області Вікторія Богдан. Цікаво знати: Одним з лідерів переробки сміття є Швеція. Тут переробляють 99% усіх відходів країни. За допомогою вторинної сировини опалюють будинки, забезпечують їх електроенергією. А було б у них більше сміття – були б краще забезпечені власні енергетичні потреби. Таку проблему у Швеції вирішили імпортом сміття з інших країн. Схожа ситуація і в Німеччині, Швейцарії та Австрії. У країнах полігони зі сміттям як такі взагалі закриті, адже 97 % відходів також переробляється. До слова, вся цементна промисловість у цих країнах працює на спалюванні сміття і автопокришок. У Німеччині навіть існує так звана “сміттєва” поліція, яка штрафує порушників.
ОТГ
Однак не все так просто на шляху до благородної мети. Відповідно до Угоди про Асоціацію, Україна погодилася провести поступове наближення свого законодавства до законодавства ЄС і у сфері охорони довкілля. На це маємо час у межах від двох до десяти років (починаючи з 2014-го року). Основну частину природоохоронного законодавства та політики ЄС, включаючи, зокрема, поводження з відходами, представляють 35 директив ЄС.
Насамперед, Україна має імплементувати три директиви, що пов’язані з управлінням відходами: Директива № 2008/98/ЄС про відходи (зокрема, прийняття в Україні національного законодавства та визначення уповноваженого органу (органів) – протягом 3 років; підготовка планів щодо управління відходами згідно із п’ятиетапною ієрархією відходів та програм щодо попередження утворення відходів – також протягом 3 років; встановлення дозвільної системи для установ/підприємств, що здійснюють операції з видалення чи утилізації відходів – протягом 5 років; запровадження реєстру установ і підприємств, які здійснюють збір та транспортування відходів – 5 років.)
Директива № 1999/31/ЄС про захоронення відходів ( зокрема, також прийняття національного законодавства та визначення уповноваженого органу (органів); має зявитися класифікація місць захоронення відходів; стратегія щодо зменшення кількості міських відходів; встановлення процедур контролю та моніторингу під час функціонування та закриття полігоні; впровадження планів очистки існуючих місць захоронення та ін.) Ці положення Директиви мають бути впроваджені для існуючих установок/обладнання протягом 6 років. Директива № 2006/21/ЄС про управління відходами видобувної промисловості – зокрема, встановлення системи, яка забезпечить створення/розроблення операторами (суб’єктами господарювання) планів управління відходами (визначення та класифікація засобів поводження/переробки з відходами; характеристика відходів); встановлення дозвільної системи, фінансових гарантій та системи контролю; встановлення процедур закриття та подальшого нагляду за виробничими майданчиками відходів видобувної діяльності; створення реєстру закритих майданчиків відходів видобувної діяльності – 5 років.
“На сьогодні Україна має старий рамковий Закон «Про відходи», у якому не враховані вимоги Директив. Але і в цьому документі прописаний механізм роздільного збирання відходів підприємствами, що уклали договір з органами місцевого самоврядування (стаття 17). З 1 січня вступила заборона захоронення неперероблених і необроблених відходів. Однак поки не виокремлено ієрархії поводження з відходами, що є в європейському законодавстві. Наразі і ми лише маємо Національну стратегію поводження управління з відходами, яка прийнята постановою КМУ 8 листопада минулого року.Ця стратегія передбачає розроблення Національного плану управління з відходами, на підстави якого мають створювати регіональні плани (за європейським зразком). Впоратися з цим завданням області мають за два роки після ухвалення Національного плану, робота над ним вже почалася”, — розповідає асистент кафедри екологічної безпеки та природоохоронної діяльності інституту екології,природоохоронної діяльностіта туризму імені В. Чорновола Алла Войціховська. Зазначила експертка і про відповідальності за неправильне поводження з відходами. Вона передбачена в Адміністративному (850-1600 гривень) та Кримінальному кодексах.
Однак штрафувати людей за несортування сміття не можуть, якщо таку можливість не забезпечив орган місцевого самоврядування. Інформація про пункти збору і переробки сміття має бути розповсюджена серед мешканців територіальної громади. До слова, за статистикою Мінрегіону, лише 2% населених пунктів України забезпечені роздільним сортування. Переробка теж маж нюанси – підприємствам треба ретельно відсортована сировина. «Окрема проблема — це будівельне сміття, яке часто викидають разом з іншими відходами — немає нічого гіршого, ніж облицювальна плитка, бо її уламки псують обладнання. От італійська лінія на здолбунівському заводі пропрацювала з півроку і вийшла з ладу», – розповідає Микола Горбачук, директор «Укреко-Індастрі».
Більшість українців уже готові розпочати чи й почали сортувати сміття, однак і ті, й інші нарікають на одну проблему – відсутність контейнерів. Еко-активісти зазначають, що значно підвищити відсоток громадян, які таки дотримуватимуться вимог, допоможе правильно сформований державний меседж: сміття – це ресурс. А в його основу краще брати практичний приклад країн ЄС.
“На жаль, багато мешканців не розуміють, як саме сортувати сміття, або навіщо це робити. І головна проблема в їх не доінформованості. Але я впевнена, що завдяки інформаційній компанії та дійсно реального прикладу свідомих чернігівців – усе це реально. До слова, у рамках діяльності Let’s do it, Ukraine! Заплановано чимало тренінгів та проектів саме для просвітницької роботи в регіоні”, — обласний координатор Let’s do it, Ukraine! В Чернігівській області Вікторія Богдан. Цікаво знати: Одним з лідерів переробки сміття є Швеція. Тут переробляють 99% усіх відходів країни. За допомогою вторинної сировини опалюють будинки, забезпечують їх електроенергією. А було б у них більше сміття – були б краще забезпечені власні енергетичні потреби. Таку проблему у Швеції вирішили імпортом сміття з інших країн. Схожа ситуація і в Німеччині, Швейцарії та Австрії. У країнах полігони зі сміттям як такі взагалі закриті, адже 97 % відходів також переробляється. До слова, вся цементна промисловість у цих країнах працює на спалюванні сміття і автопокришок. У Німеччині навіть існує так звана “сміттєва” поліція, яка штрафує порушників.
ОТГ
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
