Чи можливе вільне володіння зброєю?
Днями в Україні було зареєстровано петицію про вільне володіння зброєю.
37 000 голосів - саме стільки "так" віддали користувачі мережі інтернет за те, щоб глава держави нарешті розглянув питання про надання і пересічним громадянам права на законний захист із зброєю у руках.
Як відомо, в Україні дозволені лише службова вогнепальна зброя, а також спецзасоби, що їх використовують силовики та працівники приватних охоронних фірм. А от пересічним громадянам, за винятком представників певних професій, для самооборони дозволено хіба газові балончики.
Петиції щодо розширення списку осіб, що мають право на вогнепальну зброю для самозахисту, у нас реєструють вже не вперше. Є навіть відповідний законопроект. Тим часом, еліта не відмовляє собі в праві на збройний захист. Проте чомусь не квапиться розділити це право з народом...
-- Від рук злочинців в Україні впродовж року гинуть тисячі осіб. Переконаний: вдови, сироти загиблих, їхні згорьовані батьки бажали б, щоб у їхніх рідних під час злочину був шанс відбитися. Але його не було, зазначає в газеті "Експрес" голова спостережної ради Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін..
Щодня кожен з нас ризикує опинитися на шляху зловмисника з пістолетом чи гранатою у кишені. Неконтрольовані "стволи" і вибухівка гуляють по країні як ніколи вільно. Проте влада не поспішає законодавчо врегулювати право всіх українців на адекватний захист. Інструменти для цього існують.
Один з них - прийняття закону про цивільну зброю і боєприпаси, розроблений ще в 2014 році, але досі не розглянутий Парламентом. Звісно ж, в законі чітко мусить бути прописано, на яких засадах має право володіти зброєю громадянин - з урахуванням різновидів і параметрів зброї, вікового цензу, механізму отримання дозволу...
А головне - з прийняттям цього закону має закінчитися монополія силовиків, які нині контролюють ринок зброї і отримання дозволів на неї. Відповідно, будуть зруйновані й корупційні схеми. Знаю, що знайдуться голоси "проти" навіть серед неозброєних і найбільш вразливих: "Як це: вулиці заполонять люди з пістолетами?" Даруйте, але це норма в тих країнах, де держава, маючи ефективну поліцію і спецслужби, збудувала нормальні стосунки з усіма громадянами, а не лише кастою обраних. Наші колишні сусіди з радянського блоку Латвія, Литва та Естонія уже мають закони, що передбачають право на придбання і носіння короткоствольної нарізної зброї.
Із досягненням певного віку, стажу, кожна психічно нормальна людина без кримінального минулого може піти й купити пістолет. І об'єктивна статистика свідчить, що з легалізацією вогнепальної зброї у цих країнах відчутно знизилась вулична злочинність, скоротилася кількість убивств. За право на реальний захист людина відповідає власною свободою. Звісно ж, є певні ризики, що супроводжують наявність зброї у населення. Але ризики будуть зведені до мінімуму, якщо створити прозору, загальнодоступну й некорумповану систему підготовки й реєстрації власника зброї. Шанс стати жертвою злочинця нині має кожен із нас.
Наприклад, у столиці України, за стандартами нової поліції, норматив для прибуття поліцейських у середньому - 8 хвилин. Отже, впродовж цього часу людина повинна сама захищатися від потенційного вбивці, грабіжника, гвалтівника. Якщо зловмисник озброєний або їх кілька - чи великий у жертви шанс навіть набрати телефон служби спасіння?
Експрес
37 000 голосів - саме стільки "так" віддали користувачі мережі інтернет за те, щоб глава держави нарешті розглянув питання про надання і пересічним громадянам права на законний захист із зброєю у руках.
Як відомо, в Україні дозволені лише службова вогнепальна зброя, а також спецзасоби, що їх використовують силовики та працівники приватних охоронних фірм. А от пересічним громадянам, за винятком представників певних професій, для самооборони дозволено хіба газові балончики.
Петиції щодо розширення списку осіб, що мають право на вогнепальну зброю для самозахисту, у нас реєструють вже не вперше. Є навіть відповідний законопроект. Тим часом, еліта не відмовляє собі в праві на збройний захист. Проте чомусь не квапиться розділити це право з народом...
-- Від рук злочинців в Україні впродовж року гинуть тисячі осіб. Переконаний: вдови, сироти загиблих, їхні згорьовані батьки бажали б, щоб у їхніх рідних під час злочину був шанс відбитися. Але його не було, зазначає в газеті "Експрес" голова спостережної ради Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін..
Щодня кожен з нас ризикує опинитися на шляху зловмисника з пістолетом чи гранатою у кишені. Неконтрольовані "стволи" і вибухівка гуляють по країні як ніколи вільно. Проте влада не поспішає законодавчо врегулювати право всіх українців на адекватний захист. Інструменти для цього існують.
Один з них - прийняття закону про цивільну зброю і боєприпаси, розроблений ще в 2014 році, але досі не розглянутий Парламентом. Звісно ж, в законі чітко мусить бути прописано, на яких засадах має право володіти зброєю громадянин - з урахуванням різновидів і параметрів зброї, вікового цензу, механізму отримання дозволу...
А головне - з прийняттям цього закону має закінчитися монополія силовиків, які нині контролюють ринок зброї і отримання дозволів на неї. Відповідно, будуть зруйновані й корупційні схеми. Знаю, що знайдуться голоси "проти" навіть серед неозброєних і найбільш вразливих: "Як це: вулиці заполонять люди з пістолетами?" Даруйте, але це норма в тих країнах, де держава, маючи ефективну поліцію і спецслужби, збудувала нормальні стосунки з усіма громадянами, а не лише кастою обраних. Наші колишні сусіди з радянського блоку Латвія, Литва та Естонія уже мають закони, що передбачають право на придбання і носіння короткоствольної нарізної зброї.
Із досягненням певного віку, стажу, кожна психічно нормальна людина без кримінального минулого може піти й купити пістолет. І об'єктивна статистика свідчить, що з легалізацією вогнепальної зброї у цих країнах відчутно знизилась вулична злочинність, скоротилася кількість убивств. За право на реальний захист людина відповідає власною свободою. Звісно ж, є певні ризики, що супроводжують наявність зброї у населення. Але ризики будуть зведені до мінімуму, якщо створити прозору, загальнодоступну й некорумповану систему підготовки й реєстрації власника зброї. Шанс стати жертвою злочинця нині має кожен із нас.
Наприклад, у столиці України, за стандартами нової поліції, норматив для прибуття поліцейських у середньому - 8 хвилин. Отже, впродовж цього часу людина повинна сама захищатися від потенційного вбивці, грабіжника, гвалтівника. Якщо зловмисник озброєний або їх кілька - чи великий у жертви шанс навіть набрати телефон служби спасіння?
Експрес
Читайте також |
Коментарі (0) |