Чернігівський архієпископ оцінив відставку Папи Римського
У Київській патріархії прокоментували «Православному Оглядачу» заяву про зречення Папи Римського Бенедикта XVI. На запитання кореспондента відповів речник Патріархії архієпископ Євстратій (Зоря). - Владико, що Ви думаєте про заяву папи Бенедикта XVI, у якій він повідомив про намір зректися з римського престолу?
- Зречення Римського папи – це внутрішня справа Католицької Церкви. Тому якісь розлогі коментарі мають давати швидше ті, хто до неї належать. Однак зрозуміло, що така виняткова подія – по суті це є перше в історії цілком добровільне зречення папи – не може не цікавити навіть тих, хто до Католицької Церкви не належить.
- Які, на Вашу думку, причини зречення Римського папи?
- Причини, які спонукали папу Бенедикта до такого кроку, є різними, і я впевнений, що похилий вік, на який він сам посилається у тексті зречення – лише одна з них.
- Все ж таки, у кого правління папи Бенедикта викликало найбільший спротив, і чому, на Вашу думку, римський понтифік зважився на такий серйозний крок?
- Папа Бенедикт знаний, як традиціоналіст і консерватор, з часів, коли ще був найближчим богословським помічником свого попередника Івана-Павла ІІ, і коли сам став главою Католицької Церкви. Тому він постійно стикався з тиском і опором із середовища ліберальних католицьких кіл. Але в більшій мірі він відчував спротив агресивного секуляризму, що поступово поглинає західне суспільство. Думаю, що папа Бенедикт відчув, що Католицька Церква у цей складний період викликів має потребу в більш активному та мобільному папі. Такому, який би не лише реагував на події, але і сам міг формувати «порядок денний» – як це робили його попередники Іван ХХІІІ, Павло VI та Іван-Павло ІІ.
- Але попередній папа також важко хворів, проте залишався на чолі Католицької Церкви до останніх секунд свого життя?
- Справді, так і було. Попередній папа теж тривалий час хворів і наприкінці понтифікату був непрацездатний. Проте цьому передували близько 20 років його активної діяльності, візитів у безліч країн. А це сформувало своєрідний «запас міцності». У Бенедикта не було можливості напрацювання такого «запасу», а тиск від різного роду скандалів та проблем посилювався.
- Чи можемо ми припускати, що Римський папа пішов «у відставку» все ж таки недобровільно?
- Думаю, що лише з плином часу ми зможемо знати більше про внутрішню сторону відставки папи. І головну оцінку дадуть історики.
- В РПЦ, зокрема митрополит Іларіон (Алфєєв), заявляють, що папа Бенедикт відіграв позитивну роль в православно-католицькому діалозі, зокрема відзначають його розуміння проблем, які заважають нормалізації стосунків православних та католиків на Західній Україні.
- Для Московського патріархату папа Бенедикт був більш зручним щодо діалогу, ніж його попередник. Цим і викликані подібні оцінки, висловлені митрополитом Іларіоном.
«Православний Оглядач»
| Читайте також |
| Коментарі (0) |