Це вони віддали росіянам ракети...
Поіменно називаємо українських посадовців, які у 1999-му році просували та ухвалили рішення про передачу в Росію майже шести сотень крилатих ракет та одинадцятьох бомбардувальників, які тепер армія РФ використовує у повномасштабній війні проти України.
Це, зокрема, тогочасні урядовці – Валерій Пустовойтенко, Анатолій Кінах, Сергій Тігіпко, Борис Тарасюк, Олександр Кузьмук, Ігор Діденко, які вирішили передати це озброєння Москві в обмін на газові борги України перед Росією.
Частина чиновників, які ухвалили це рішення, вже на пенсії. Але інші досі мають вплив на політичне та економічне життя України.
Чи можна тоді було вчинити інакше?
Чи було це зроблено під тиском Заходу?
Помилково думати, що це відбулось виключно в рамках ядерного роззброєння - бо на той час самі ядерні боєголовки з цих ракет вже три роки як були знищені.
Угода в першу чергу грунтувалась на договорі «про дружбу» з Росією, які тогочасні політики уклали з Кремлем.
Зараз наприклад, той же Ігор Діденко (колишній чиновник Нафтогазу) каже в коментарі «Схемам», що «тоді Кучма узгодив це питання з Клінтоном». Але Стівен Пайфер, який тоді був послом США в Україні спростовує, що передача в Росію цих півтисячі ракет і бомбардувальників відбулась за погодженням, чи тим паче під тиском Клінтона.
Він каже, що Америку би більше влаштувало якби Україна знищила або розібрала на частини ці бомбардувальники та ракети.
То ж чи була змога не просто не віддавати цю зброю Росії, але ще й частково залишити в Україні?
Абсолютно, кажуть фахівці та критики тієї угоди, зокрема профільні дослідники теми у США, опитані «Схемами». Бо тоді Америка перш за все боялась української політичної та економічної нестабільності, і того, що ця зброя і технології зрештою опиниться десь на Близькому Сході.
Тому це зокрема, цілком могло стати предметом конструктивних перемовин з США - скільки ракет та літаків Україна має ліквідувати, а скільки - може залишити, та як їх обслуговувати та утримувати.
Але хто міг тоді вести ці перемовини та переконувати західні країни? У час, коли ледь не половина парламенту були комуністи, віце-спікером був Медведчук, влада була сформована з агентів впливу РФ, а прем’єром був Пустовойтенко?..
Ми розшукали в державному архіві угоду 1999-го року між Україною та РФ, а разом з нею – і список серійних номерів півтисячі переданих в Москву ракет. Та зібрали докази, що тепер ці ракети летять по наших містах та людях.
Автори розслідування:
Serhii Andrushko та Kira Tolstyakova "Схеми!
Це, зокрема, тогочасні урядовці – Валерій Пустовойтенко, Анатолій Кінах, Сергій Тігіпко, Борис Тарасюк, Олександр Кузьмук, Ігор Діденко, які вирішили передати це озброєння Москві в обмін на газові борги України перед Росією.
Частина чиновників, які ухвалили це рішення, вже на пенсії. Але інші досі мають вплив на політичне та економічне життя України.
Чи можна тоді було вчинити інакше?
Чи було це зроблено під тиском Заходу?
Помилково думати, що це відбулось виключно в рамках ядерного роззброєння - бо на той час самі ядерні боєголовки з цих ракет вже три роки як були знищені.
Угода в першу чергу грунтувалась на договорі «про дружбу» з Росією, які тогочасні політики уклали з Кремлем.
Зараз наприклад, той же Ігор Діденко (колишній чиновник Нафтогазу) каже в коментарі «Схемам», що «тоді Кучма узгодив це питання з Клінтоном». Але Стівен Пайфер, який тоді був послом США в Україні спростовує, що передача в Росію цих півтисячі ракет і бомбардувальників відбулась за погодженням, чи тим паче під тиском Клінтона.
Він каже, що Америку би більше влаштувало якби Україна знищила або розібрала на частини ці бомбардувальники та ракети.
То ж чи була змога не просто не віддавати цю зброю Росії, але ще й частково залишити в Україні?
Абсолютно, кажуть фахівці та критики тієї угоди, зокрема профільні дослідники теми у США, опитані «Схемами». Бо тоді Америка перш за все боялась української політичної та економічної нестабільності, і того, що ця зброя і технології зрештою опиниться десь на Близькому Сході.
Тому це зокрема, цілком могло стати предметом конструктивних перемовин з США - скільки ракет та літаків Україна має ліквідувати, а скільки - може залишити, та як їх обслуговувати та утримувати.
Але хто міг тоді вести ці перемовини та переконувати західні країни? У час, коли ледь не половина парламенту були комуністи, віце-спікером був Медведчук, влада була сформована з агентів впливу РФ, а прем’єром був Пустовойтенко?..
Ми розшукали в державному архіві угоду 1999-го року між Україною та РФ, а разом з нею – і список серійних номерів півтисячі переданих в Москву ракет. Та зібрали докази, що тепер ці ракети летять по наших містах та людях.
Автори розслідування:
Serhii Andrushko та Kira Tolstyakova "Схеми!
| Читайте також |
| Коментарі (0) |