Биринську республіку охороняла повінь і Десна

Село Бирине – за 10 кілометрів від Новгород-Сіверського. Хоч ця відстань до райцентру і невелика, та насправді весною та у дощову осінь населений пункт опиняється ніби на острові. Річ у тім , що під самим Новгород-Сіверськом протікає Десна. А мосту на Бирене немає. Є лише понтонна переправа. Та коли повінь – її приймають, аби швидкоплинна течія не знесла її униз. Отож з кінця березня по середину червня добратися у Бирине проблематично. Таке трапляється й в осінні дні. Вода перекриває зв'язок з «материком».

У Бирине мені розповіли, що у 1918 р. такою природною перешкодою скористалися місцеві селяни, і відстрочили встановлення більшовицької радянської влади, а також німецької ( 7 квітня у Новгород-Сіверський прибув підрозділ німців). Задеснянці згуртувалися, аби боронитися від насаджування їм порядків, що диктувалися у великих містах. Так і була утворена Биринська республіка.

– Я у середині 1980-их років став директором Биринської школи, – розповідає депутат районної ради, учитель-історик з Новгород-Сіверського Борис Домоцький. – Тоді й дізнався від старожилів села про події 1918 р. у селі. Про це мені та учням розповіли Петро Павлович та Микита Павлович Фролови, Савелій Борисович Тупиця, Гаврило Павлович Шлапак, Михайло Ананійович Мурашко.
– Що ж це було таке за утворення?

-- Ситуація була такою, що у селі влада належала місцевим отаманам. Тоді ж жителі іменували свою територію, як «Биринська республіка». Схожа ситуація була і у сусідньому (за декілька км. – Авт.) селі Івот, де «Івотську республіку» очолював полковник царської армії Іван Ладинський. Цю «державу» у жовтні 1918 року розгромили партизани Дем’яна Коротченка.

Завідуюча музеєм краєзнавства у Биринській школі Людмила Плахута повідомила, що у республіці селяни затвердили свої порядки, усі питання вирішували самостійно.

– Це була така невеличка міні-держава, – пояснила вчителька-історик. Вона забезпечувала волю місцевим жителям, дбала про порядок в окрузі, дотриманням родинами правил співжиття.

Схоже, республікою керували розумні люди. Вони провели конфіскацію поміщицької землі і справедливо поділили її між трудящим людом. Старожили згадували, що у Буринській республіці навіть вирішувалося питання друкування власних грошей.

… Але зійшла вода. А навкруги світ революційно змінився. У 1919 р. Биринська республіка наказала довго жити, оскільки не могла протистояти тій силі, яка завоювала простір Росії та України.

Багатьох заможних хліборобів через кілька років більшовики розкуркулили, отаманів відправили на заслання.

Сергій ПАВЛЕНКО.