Батьки і діти
У 1787 році за правління австрійського цісаря Йосифа II стався на вулиці Відня такий випадок. Декілька в’язнів підмітали вулицю. Раптом до одного з них підійшов один студент і поцілував його в руку. Це бачив зі свого вікна радник цісаря барон Крайсель. Він відразу ж покликав цього юнака і запитав: „Хто ви?” „Я студент університету”, - відповів юнак. „А чи знаєте ви, що вам не личить цілувати руку в’язня на вулиці?” „Це мій батько”, - відповів юнак, і в його очах появились сльози...
Незабаром про це довідався цісар. Він звелів випустити батька-в’язня на волю. „Батько, який так гарно виховав дитину і стільки пошани заслужив у неї, не може бути злочинцем”, - говорив цісар. А синові, який не встидався прилюдно виявити свою любов до батька, дав від себе стипендію на навчання. Так Бог нагородив сина за те, що не встидався свого батька-в’язня.
Діти повинні любити батьків, бо немає іншої заплати за любов, як лише любов! Отже, діти повинні відплачувати родичам любов’ю за любов, за те добро, що родичі для них зробили часто ціною власного здоров’я, особистого щастя, а навіть і життя.
Добрих дітей очікує і від Бога нагорода, а злих і невдячних не обмине покарання. Це слова Святого Письма. Це досвід віків.
Ігор ФЕДИНЕЦЬ
Незабаром про це довідався цісар. Він звелів випустити батька-в’язня на волю. „Батько, який так гарно виховав дитину і стільки пошани заслужив у неї, не може бути злочинцем”, - говорив цісар. А синові, який не встидався прилюдно виявити свою любов до батька, дав від себе стипендію на навчання. Так Бог нагородив сина за те, що не встидався свого батька-в’язня.
Діти повинні любити батьків, бо немає іншої заплати за любов, як лише любов! Отже, діти повинні відплачувати родичам любов’ю за любов, за те добро, що родичі для них зробили часто ціною власного здоров’я, особистого щастя, а навіть і життя.
Добрих дітей очікує і від Бога нагорода, а злих і невдячних не обмине покарання. Це слова Святого Письма. Це досвід віків.
Ігор ФЕДИНЕЦЬ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |