"Банкова в облозі"

На прохання читачів. "Банкова в облозі". Новий уривок:

Давид Арахамія лежав за блокпостом на розі Банкової та Інститутської. Йому було, про що думати. Щойно він п'ятьма кулями знищив десятьох кадирівських парашутистів і аж тепер помітив: міг же перевести "калаш" у положення автоматичної стрільби. Поклав би всіх чергою - було б зрозуміліше.

- А патрони? - почув поруч скиглення Шуфрича. - Я захищати хочу.
- Ти просив автомат - маєш, - нагадав Арахамія - Про патрони мови не було. Скажи краще, як думаєш: у нас тут перший рубіж оборони чи останній?

Шуфрич озирнувся. З його позиції було видно Офіс Президента.
- Так відступати нема куди, - зітхнув він. - Позаду Москва... Попереду - теж.

Арахамія хотів ударити Шуфрича прикладом. Та враз помітив по той бік блокпосту підозрілий рух. Уважно роздивившись крізь приціл, він виділив:

- Якась корабельна сосна...
- Не стріляйте! - заверещало спереду, і Арахамія нарешті розгледів Верещук під зеленим зонтом.

- Матір Божа, - перехрестився він і раптом до болю гостро згадалося: всі, хто бачить і чує Верещук, миттю згадують Господа Бога або Божу Матір. Вона робить людей релігійними.
- Ти чому під зеленим зонтиком? - запитав суворо, щойно Верещук опинилася поруч.
- Якщо буду під білим - подумають, що капітулюю. А якщо під червоним - що комуністка, - чітко промовила Верещук.
- А якщо під зеленим - Слуга народу. Це все одно, що біле й червоне разом, - не стримався Шуфрич.
- А якщо в око за розголошення державної таємниці? - знову замахнувся Арахамія.

Шуфрич прикусив язика. Арахамія оглянув Верещук, мовив упевнено:
- Ти ж була мером Рави- Руської? Це прикордонне місто. Значить, кордони охороняти навчена. Тут, - він показав дулом на блокпост, - тепер тимчасовий державний кордон. Ані кроку назад! Ми - до президента.

- По мівіну? - голодним голосом запитав Шуфрич.
- По інструкції! - Арахамія таки влупив йому щігля.

Далі буде?

Андрій КОКОТЮХА