Автору "Холодного Яру" відкрито пам"ятник
хорунжому Армії УНР, авторові знаменитої книги спогадів “Холодний Яр”
Пам’ятник споруджено в центрі села Мельники Чигиринського району, поруч з монументом Холодноярським героям, на місці, де колись стояла церква Святої Покрови, де не раз бував Юрій разом з побратимами – старшинами та козаками полку гайдамаків Холодного Яру.
Ведучий мітингу, Роман Коваль, розповів, що за неповні два місяці на Черкащині, Херсонщині, Київщині, Дніпропетровщині та Житомирщині встановлено пам’ятники борцям за волю України, а саме: в селах Матвіївці, Зміївці, Воронькові, Ганнівці та Горбулеві. Сьогодні свято прийшло в Мельники, яку називають столицею Холодного Яру. Це вже шостий монумент борцям за Самостійну Україну в Мельниках!
Автором пам’ятника став член Національної спілки художників України Віктор Крючков, профінансував побудову Володимир Сапа, якого влада нині ув’язнила. Свято відбулося без нього. Що казати – на Черкащині владу захопили “половці”! Вони почали полювання на тих, хто фінансував українські ініціативи. “Половецька орда” такого не пробачає.
Але українці рук не опускають. Зокрема члени Історичного клубу “Холодний Яр” Леся Островська та Олег Островські, всупереч несприятливим обставинам, попри погрози і залякування з боку “половців”, прагнуть здобути перемогу на виборах – Леся балотується до Черкаської обласної ради, а Олег – на посаду міського голови Чигирина.
Своєрідною відповіддю орді, яка вийшла з донецьких степів, став рух за вшанування борців за Самостійну Україну в 1917 – 1920-х роках. Ініціював його Історичний клуб “Холодний Яр”.
Благородну ініціативу підхоплюють патріоти з різних країв. Так, на Покрову в м. Богуславі Київської області на стіні Свято-Миколаївського чоловічого монастиря буде урочисто відкрито та освячено меморіальну дошку на честь козаків Армії УНР Івана Білецького та Оверка Бондаренка, учасників Другого зимового походу. “Московсько-жидівська комуна” стратила їх у містечку Базар на Волині – попри те, що вони були військовополоненими.
У цей же, день, 14 жовтня, в с. Степанці Канівського району Черкаської області на стіні сільської школи буде встановлено меморіальну дошку на честь Оникія Тимофійовича Кучера, козака 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії Української повстанської армії Другого зимового походу. Їхні анкети знайшов у Державному архіві СБУ Роман Коваль та опублікував у книзі “Рейд у вічність” 2002 року, а згодом у збірці “Другий зимовий похід або Листопадовий рейд” (2006).
Вшанування пройдуть і в Медвині, де місцеві козаки відзначатимуть 90-ліття повстання своїх батьків і дідів проти диктатури чужинців. А 17 жовтня на кладовищі с. Корчівка Черняхівського району Житомирської області заплановано відкриття пам’ятника отаманові Дмитрові Соколовському. 10 листопада пам’ятник борцям за волю України зависочіє в Легедзиному Тальнівського району Черкаської області.
Не стоять осторонь і наші брати з Галичини. Їхня патріотична півсотня прибула до Мельників на відкриття пам’ятника Юрію Горлісу-Горському з далекого Львова. Очолив делегацію Богдан Винниченко, голова секретаріату Всеукраїнського об’єднання ветеранів Львівщини. Скажемо відверто: наше свято без галичан було би неповним!
Чи знаєте хто, які слова було написано на жовто-блакитному прапорі полку гайдамаків Холодного Яру? Рядки з пісні “Не пора, не пора” Івана Франка:
Ми поляжем, щоб славу і волю, і честь,
Рідний Краю, здобути Тобі.
На чорному ж прапорі Холодного Яру випромінювали віру пророчі слова Тараса Шевченка “І повіє огонь новий з Холодного Яру”.
Ось кого читали новітні гайдамаки! Шевченка і Франка! А начитавшись їх, взяли до рук зброю і пішли захищати Батьківщину.
Як гарно, що пісню “Не пора, не пора…” в Мельниках, попри дощ, в єдиному пориві співали українці Наддніпрянщини та Галичини. Співали так, що й дощ ущух!
Освятив пам’ятник отець Назарій (УАПЦ). Сказав він і тепле слово про полеглих.
Важливими були присутність та виступ в. о. голови Чигиринської районної ради Юрія Лисака. Він добре знав, що новий голова Чигиринської державної районної адміністрації Володимир Калашніков виступив проти відкриття пам’ятника, але Юрій Іванович приїхав, бо “це національне свято” “Я обов’язково буду!” – сказав він і дотримав слова.
Лунало в Мельниках і глибоко патріотичне слово заступника голови Національної спілки письменників України Василя Шкляра.
Вшанували Юрія Горліса-Горського герой України Левко Лук’яненко та його дружина Надія. Розповів про реалізацію задуму автор пам’ятника Віктор Крючков. Змістовно виступали й члени Історичного клубу “Холодний Яр” Олег і Леся Островські та Богдан Легоняк, який взяв на свої плечі головний тягар завершення робіт із встановлення пам’яника.
Прочитала вірш “Пам’яті героїв Холодного Яру” племінниця командира 1-го полку Січових стрільців Армії УНР Івана Андруха Надія Макулович зі Львова. Декламував вірш “Нескорені” письменник з Галичини Володимир Бохонко.
Заспівав про головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака кобзар Тарас Силенко. Славив героїв піснею і бард Володимир Гонський, який, окрім того, передав кошти на поминальний обід від імені народного депутата України від партії “Батьківщина”.
Промовляв і народний депутат України Тарас Стецьків, який зі своїми товаришами фінансово допоміг завершити роботи, пов’язані з перевезенням та монтуванням пам’ятника.
Цього дня відбувся й автопробіг у Холодний Яр. Його ініціював представник руху “Українська альтернатива” Володимир Кухар.
Сприяла в організації мистецька агенція “Наш формат” (Владислав Кириченко і Сергій Куцан). В автопробігу взяли участь лідер гурту “Тартак” Сашко Положинський, поет Павло Вольвач, журналіст “5-го” телевізійного каналу Роман Чайка, лідер рок-ватаги “ДельТора” Євген Янкевич, інші діячі української культури. Гасло автопробігу – “Воля України, або смерть”. Саме так митці, журналісти, громадські діячі, не пов’язані з політичними партіями, хотіли задекларувати свою рішучу незгоду зі спробами колоніальної влади ліквідувати Українську державність.
“Воля України, або смерть!” – таке гасло сяяло на чорному прапорі полку гайдамаків Холодного Яру в 1919 – 1920-х роках. Це гасло мусять написати на своїх прапорах українські патріоти сьогодні.
Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”
Читайте також |
Коментарі (0) |