Аврал під Шевченка
Ще 8 років тому в Україні припинено випуск першого в нашій історії повного академічного зібрання творів Тараса Шевченка. Зупинилися на 7-му томі, а далі до спадщини Великого Кобзаря все чомусь не доходять руки, не вистачає коштів. Ось таке реальне, а не декларативне ставлення до Кобзаря. Понад 10 років тому Указом Президента Кучми було започатковано це зібрання творів. Воно має представити і літературну, публіцистичну творчість генія, і твори Шевченка-¬художника. Було заплановано видати 12 томів. До 200-річчя від дня народження Кобзаря тоді здавалося ще далеко, але час летить швидко. Пішов останній перед’ювілейний рік, а видання зупинилося 2005 року.
Ще можна було зрозуміти, чому майже не видавався чи й взагалі заборонявся Шевченко в царській Росії, де й сама українська мова була під забороною. Дуже незручним був поет і для радянської влади, бо друкувалися його твори з численними «вирізуваннями». Дивно, що ця практика перейшла і в незалежну державу.
Дійшло до абсурду: недавно на відзначення річниці Шевченка на урочистостях в його рідному селі Моринцях навіть депутатам парламенту, бо вони від опозиції, заборонили читати вірші… самого Шевченка, зокрема «Розриту могилу». Що там так злякало організаторів дійства? Може, вже перші рядки вірша? Ось вони:
«Світе тихий, краю милий,
Моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?»
Отже, змінювалися президенти, прем’єри, парламенти, уряди, а справа на місці. Хоч найкращим вшануванням пам’яті Тараса було б саме видання його творчої спадщини, а не багатослів’я на ювілеях.
Ганебну ситуацію з виданням Тараса недавно озвучив на своїй прес-конференції новий міністр культури Леонід Новохатько. До нього ще важко висувати претензії — тільки вступив на посаду. Можна лише зазначити, що Міністерству культури не щастить з очільниками, яких вже стільки перебуло в цьому кріслі.
Що ж, доведеться надолужувати втрачене в режимі авралу, якщо держава хоче належно зустріти 200-річчя Шевченка й не осоромитися перед світом. А роботи — не придумаєш, за що братися.
Стосовно згаданого видання, то цього року, запевнив міністр, вийдуть у світ 8-ий і 9-ий томи, а наступного року, хоч вже навряд чи до ювілею, — останні три. Буде нарешті завершено видання Шевченківської енциклопедії — ще один багатостраждальний проект, де вийшло лише два томи з шести.
Як же відзначатимуть?
Ще 2010 року Президент Янукович видав Указ про відзначення ювілею Кобзаря. Однак за перші два роки вдалося зробити небагато. Довелося торік видавати ще один Указ «про додаткові заходи» підготовки до ювілею.
Основних напрямів відзначення ювілею три. Перший стосується видання творчої спадщини Шевченка, створення нових і реставрація існуючих фільмів, присвячених життю і творчості поета, запис музичних творів на його поезію. Другий напрям — літературно-мистецькі акції, зокрема міжнародний Шевченківський конгрес. Третій напрям передбачає приведення до належного стану всіх пам’ятних місць, об’єктів, пов’язаних з життям і творчістю Шевченка, — і в Києві, і в областях.
Найбільший аврал передбачається на спорудженні та реконструкції шевченківських об’єктів. Тут проблем вище голови. Чимало з них є наслідком недостатньої уваги до цих об’єктів або навпаки — надто великої, але непродуманої «активності», коли затівали дивні «перекроювання». Особливо «наламали дров» кілька років тому в Каневі, де вгатили немалі кошти в дивне «переформатування» музею.
Вистачає роботи і в ряді інших музеїв, галерей. Це потребує чималого фінансування, а йому має передувати підготовка проектно-кошторисної документації. Вона ще не готова щодо жодного такого об’єкта, зізнався міністр. А коли ж буде готова і коли будувати та реконструювати?!
Наша Чернігівщина — одна з найбагатших в Україні за кількістю місць, пов’язаних з життям і творчістю Шевченка. Але тут також роботи на цих об’єктах дуже багато.
Щодо фінансування друкованих видань, будівництва, реконструкції, загалом програми відзначення ювілею, то через відставання попередніми роками доведеться шукати додаткові кошти в цьому році, останньому перед ювілеєм. Насамперед — бюджетні. Уряд планує внести до парламенту пропозиції щодо змін до Держбюджету 2013 року, спрямовані на фінансування ювілейних програм.
Добре було б, якби ці кошти, виділені на ювілейний «аврал», дійшли до призначення А не так, як це не раз бувало. Згадаймо хоча б недавнє Євро-2012.
Петро АНТОНЕНКО
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
