АТО: десталінізація Донбасу

Для більшості українців назва міста Донецьк і Луганськ вже настільки звичні, що здається були такими завжди.
Однак останні події в Україні засвідчили, що для багатьох мешканців шахтарського краю Донецьк досі залишався Сталіно, а Луганськ - Ворошиловградом.

Насправді, місто Донецьк до 1924 року та під час окупації нацистами 1941-1943 рр. називалося Юзівкою.
Кілька місяців у 1923 році — Троцьк(!), на честь Льва Троцького.
У 1924-1929 рр. — Сталін, на честь сталелітейної промисловості. У 1929-1961 рр. — Сталіне (російською — Сталино), вже на честь Йосифа Сталіна.
Перша назва міста походила від прізвища бізнесмена з Великої Британії валійця Джона Юза (Хьюза, Hughes), який у 1869 року розпочав будівництво на території майбутнього міста металургійного заводу. У травні 1917 року Юзівка, з населенням вже 70 тисяч мешканців, отримала статус міста.

Сучасну назву місто отримало лише після ХХІІ з’їзду КПРС, який відбувся 17-31 жовтня 1961 року в Москві під керівництвом Микити Хрущова. Цей з’їзд не тільки півстоліття тому оголосив про будівництва комунізму в СРСР до 1980 року, але й активізував боротьбу, розпочату ще на XX з’їзді КПРС у 1956 році, з так званим культом особи Сталіна. Внаслідок цього в СРСР були перейменовано міста і населені пункти, названі на честь Йосифа Сталіна та деяких інших більшовицьких вождів.
На час перейменування в Ростовській області Росії вже існувало місто з назвою «Донецк», розташоване на річці Сіверський Донець. Таку назву воно отримало у 1955 році після перейменування міста Гундарівка. Однак цей факт не зупинив «страітєлєй» комунізму і місто Сталіне стало Донецьком. Однак на гербі міста красується назва його російського міста-двійника «Донецк» та «1869» – спогад про його засновника Джона Хьюза.




Символічно, що місто розбудовувалося і отримувало назви районів і вулиць виключно за ленінсько-сталінським вченням.

Судіть самі.

До Ленінського, Калінінського, Куйбишевського районів, заснованих у 1926 pоці, Петровського (1932 р.), Кировського (1937 р.) і Пролетарського (1958 р.) при Леоніде Брежнєвє в місті з’явилися також не меш більшовицькі назви, а саме: Ворошиловський (1973 р.) та Будьоновський (1980 р.) райони. Серед них якось по-сирітські і дивно притулився Київський район міста (1967 р.).
Водночас в Луганськ, який був Ворошиловградом у 1935-1958 рр. та 1970-1990 рр. поділено на чотири райони райони, два з яких названо на честь більшовиків: Ленінський, Артемівський, а третій, найбільший з площею, має типову комуністичну назву Октябскій (Жовтневий).


Варто нагадати усім українціям, що сучасна назва міста Донецьк походить від назви річки Сіверський Донець, яка тече на півночі області. Хоча місто насправді розташовано на річці Кальміус.
Сі́верський Доне́ць (розмовною українською мовою — Дінець, Донець, російською — Северский Донец, розмовною росіфйською мовою — Донец) — четверта за розмірами річка України, права й найбільша притока Дону тече через Бєлгородську і Ростовську області Росії, Харківську, Донецьку й Луганську області України.
Перша частина назви річки походить від сіверян — східнослов’янського племені, що жило в басейні річки Десни та за течіями річок Сейм, Сула, Псел і Ворскла. Головні міста сіверян: Чернігів, Новгород-Сіверський, Любеч, Глухів, Путивль, Курськ. На думку деяких істориків саме по річках Десні, Сейму і Сіверському Донцю у Х столітті ходили давньоруські князі з Чернігова у Тмутороканське князівство, розташоване на Таманському півострові.
Друга частина назви Сіверський Донець похідна від назви річки Дон, що скіфсько-осетинською мовою означає — «вода».
Від назви цієї річки походить також і широко вживана назва як Донбас, що є скороченням від Донецький вугільний басейн.
Крім Донецька, на Донбасі є ще міста Сіверськ (назва має з 1974 р.). та чомусь «Сєвєродонецьк» (1950 р.). Хоча за чинним українським правописом треба — Сіверськодонецьк.











Шкода, що багато хто й досі не може чи не бажає відрізнити своїх пращурів сіверян від російського «сєвєра», тобто півночі. І це при тому, що з часу появи на мапі України міста Донецьк промайнуло вже більше півстоліття.
Тож те що відбувається зараз на Донбасі є наслідком тотального багаторічного насаджування мешканцям цього українського краю комуно-імперськими ідеологами ще сталінських міфів.
Переконаний, що АТО українських силовиків остаточно перетворить Сталіно і Ворошиловград на українські міста Донецьк і Луганськ.