Альтернативна історія

Схоже на те, що увечері настала кульмінація протистояння офіса президента з Генеральним штабом.

Саме так, а не просто Зеленського/Єрмака із Залужним. Це протистояння не персональне, а системне. Воно про межі втручання цивільних політиків (по факту політичних авантюристів) у військові справи. Про зону відповідальності військових і політиків, про компетенції і компетентність.

Президент оголосив Головкому про своє рішення його звільнити. Це факт, до якого все йшло, тому він не викликає у мене сумнівів. І запропонував йому посаду, від якої не можна було б не відмовитися. Бо це була б форма капітуляції, внутрішньої капітуляції.

Якщо інформація про рішення вже є, а указу поки що немає, то це означає що йдуть консультації. Кого з ким?
Пишуть, що між офісом президента і послами G7. Можливо. Послам, принаймні, цікаво. Але не критично для офіса. Дуже норовливого офіса. А що було б критично?

Демарш Генштабу. Ви можете собі уявити подачу серії рапортів про відставку від нашого генералітету? "Разом прийшли - разом підемо" (С). Саме цей крок міг би повністю перевернути ситуацію і змусити офіс спростувати сам факт підписання указу про звільнення Головкома. Айкідо...

Якби це було так (це лише мій здогад без підтвердження), то це, можливо, був би переламний момент не лише у внутрішній організації України, а і в цілій війні з ворогом. Це була б перемога корпорації професійних військовиків над групою політичних інтриганів і дилетантів.

Після такого Генштаб міг би вже чи жартома чи неформально розглядати кандидатуру нового прем'єр-міністра, який перейняв би на себе не лише управління урядом (звільнившись від управління з офіса), а й стратегічну комунікацію із зовнішніми партнерами.

І це була б абсолютно інша ситуація. Як на мене, перспективніша за нинішню.
Але, повторюю, це лише моя фантазія, альтернативна історія.

Володимир ГОРБАЧ