реклама партнерів:
Головна › Новини › РЕЛІГІЯ

Агент КГБ "Михайлов", він же - патріарх Кіріл

Володимир Гундяєв (Кирило) зробив блискучу кар'єру в релігії. До 2021 року він – дуже багата людина (ймовірно) з маєтками у всій Росії, автопарком, сотнями слуг, готових виконати будь-яке бажання. А ще у нього є впливові покровителі в Кремлі і на Луб'янці.

Шлях у велику віру розпочався для нього в 18 років, коли його наблизив до себе завербований КДБ священик. Можна сказати, що все своє життя Володимир Гундяєв провів під контролем спецслужб. А, отримавши позивний "Михайлов", і сам розпочав будівництво імперії в православному світі, невідривно пов'язаної з державним апаратом.

Іншого досвіду у Гундяєва не було. Тому навряд чи він вважає, що робота на спецслужби – це щось неправильне. Але якщо за часів СРСР співпрацю з КДБ можна було виправдовувати можливими антирелігійними гоніннями, то сьогодні роботу на ФСБ виправдати цим не вийде. Служителі російської церкви роблять це добровільно, допомагаючи Росії через релігію поширювати політичний вплив за кордоном, розповідають LIGA.net багато колишніх служителі РПЦ.

В Україні РПЦ діє через Українську православну церкву (Московського патріархату). Наприкінці минулого року в опитуванні Центру Разумкова 22% українців назвали себе парафіянами УПЦ (МП). Мова про мільйони людей і гігантський вплив на внутрішню ситуацію в країні. Водночас роль російської церкви в Україні слабшає з кожним роком – в тому самому опитуванні 32% українців назвали себе парафіянами православної церкви України (ПЦУ).
Ми розповідаємо історію глави Російської православної церкви: як КДБ/ФСБ інтегрувалася в РПЦ; скільки коштує русскій мір Гундяєва-Путіна; скільки грошей в розпорядженні РПЦ. Ми також знайшли і поспілкувалися з церковними служителями, яких Кирило вигнав – зокрема, за відмову працювати на ФСБ. Що обіцяв Кирило Путіну до 2014 року і чому не зміг реалізувати плани – велика історія від LIGA.net.

ХТО ТАКИЙ ВОЛОДИМИР ГУНДЯЄВ

Майбутній глава РПЦ Кирило (Володимир Гундяєв) народився в післявоєнному 1946 році. Старт кар'єри тісно пов'язаний з протекцією впливового митрополита, який співпрацював з КДБ, Никодима (Ротова), розповідає LIGA.net релігієзнавець з Росії, гостьовий викладач Українського католицького університету Олександр Солдатов.
"Никодим наблизив до себе Володю, коли йому було 18 років. Завдяки особливим симпатіям і прихильності Никодима Володя, який мав тільки середню освіту, став його особистим секретарем і майже екстерном закінчив Ленінградські духовні школи, прийняв чернецтво, швидко став ієромонахом і архімандритом", – згадує Солдатов.
Уже в 20 з невеликим років Кирило представляв РПЦ на Всесвітній раді церков у Женеві. У 27 років став ректором Ленінградської духовної академії, не маючи будь-яких наукових робіт.

Кар'єра Кирила була настільки стрімкою, що порушила навіть вікові обмеження і церковні канони, розповідає LIGA.net директор Центру релігійної безпеки Дмитро Горєвой. Згідно з канонічним правом, дияконом може стати людина, яка не молодша 25 років, священиком – 30, єпископом – 35 років.

"Кирило став дияконом і священиком у 23, єпископом – у 29 років. Але представників так званої канонічної церкви порушення канонів самим патріархом не бентежить", – каже Горєвой.

Все це відбувалося наприкінці 1960-х – початку 1970-х років, коли стрімка кар'єра без активного сприяння КДБ була неможлива, говорить Солдатов. Особливо – без першого головного управління, яке відповідало за зовнішню розвідку. А Кирило нескінченно вояжував країнами Близького Сходу і Африки, у Європу і США, Болгарію, Югославію, Грецію та Румунію.

Згідно з архівними документами і завдяки порівнянню дат візитів, можна припустити, що майбутній глава РПЦ отримав оперативний псевдонім "Михайлов", а його покровитель митрополит Никодим співпрацював зі спецслужбами під псевдонімом "Святослав". Це підтверджує і релігієзнавець Солдатов. Він каже: люди з близького кола Никодима згадували, що Никодим охоче благословляв церковних юнаків на вербування в КДБ, супроводжуючи це фразою: "Не бійтеся – ми їх обдуримо".

Никодим був у близьких стосунках зі спецслужбами, виконував партійні завдання за кордоном, говорить Горєвой. Фактично він був інструментом КДБ, який використовував церкву для просування інтересів СРСР: "Він очолював відділ зовнішніх церковних зв’язків, контактував з іноземцями, створив групу топових ієрархів, яку називали никодимівцями. Ця група подавала себе як ліберальну, модерну в поглядах, але – працювала на Радянський Союз".
У тому, що без протекції в "органах" жоден священик не міг піднятися до рівня ієрарха, зізнавався і почесний предстоятель Православної церкви України Філарет. Він теж був у системі КДБ. Відомий і позивний Філарета на Луб'янці – агент Антонов.

З КДБ були пов'язані всі без винятку архієреї. В радянські часи ніхто не міг стати архієреєм, якщо на це не давав згоди КДБ. Тому стверджувати, що я не був пов'язаний з КДБ, було б неправдою. Був пов'язаний, як і всі, – говорив Філарет.

"Ми свого часу жартували над фотографією, на якій Путін, будучи вже президентом, розмовляє з патріархом Алексієм II. Що треба під це фото поставити підпис: полковник розмовляє з генералом, – каже LIGA.net релігієзнавець, доктор філософських наук Юрій Чорноморець. – Вербування було загальноприйнятою практикою. Це стосувалося майже всіх єпископів. Уникнути не можна. Кирило – не виняток".

Три роки тому тодішній віцепрем'єр Болгарії Валерій Симеонов відкрито назвав Кирила агентом КДБ. Місяць тому Софійський суд фактично визнав, що це правда – не побачив наклепу в цих словах: "Ми повинні чітко сказати людям, ким є Кирило. Він не зійшов з неба. Він не родом з раю і не є посланцем Бога. Кирило відомий як сигаретний митрополит Росії... Це не східно-православний священик. Це агент Михайлов з радянського КДБ, другосортний радянський агент".

Після розвалу СРСР агенти в РПЦ нікуди не поділися, а перейшли під заступництво наступниці КДБ – Федеральної служби безпеки.

Кирило дивиться на цю "співпрацю" з ФСБ як на інструмент. Сьогодні він робить поступки системі, а завтра завдяки цьому виграє – для церкви, для себе особисто, вважає Чорноморець. Він хотів, вступивши в тісну діяльність з усіма структурами, стати геополітичним лідером, щоб у світі були папа римський і патріарх Кирило, і більше нікого.

"Це його мрія, – каже Чорноморець. – Він користувався всіма інструментами. Дивився на все дуже практично. Фактично як на сходинки, які можна використовувати, а потім викинути. Це стосувалося і людей, і структур".
У радянські роки кожного семінариста вербували ще на студентській лаві, говорить Солдатов. Лише одиницям вдавалося цього уникнути. Зараз, вважає він, ситуація інша – обирають перспективних. Влада і спецслужби вже не розглядають РПЦ як джерело небезпеки або альтернативної ідеології, тому не бачать необхідності в створенні масової агентурної мережі в церкві – вона стала частиною загальної державної вертикалі.

Єдине, що не змінюється, – верхівка РПЦ обов'язково обирається з числа завербованих, сходяться опитані релігієзнавці.



Теги:московський патріархат, патріарх Кіріл, агенти КГБ, РПЦ


Читайте також






Коментарі (0)
avatar