"Аґент КГБ в ролі ліричного поета"

Читаю роман-репортаж Уласа Самчука "Слідами піонерів" про українську Америку. В одному з розділів автор згадує момент, коли до США приїхали письменники з УРСР: "Саме недавно побували в Америці деякі гості із "закуртинних" країн за програмою совєто-американського культобміну. Прибули поети О. Підсуха, В. Коротич, І. Драч, Д. Павличко, яким пощастило здобути певну кількість сердець нашого громадянства, а зокрема професора Фізера родом із закарпатських просторів України".

Далі Улас Самчук гостро критикує "відлигу" й наївне ставлення українців в еміграції до питання репатріації до УРСР, адже, на його думку, це - стара байка, за допомогою якої совєти прагнуть розправитися з найбільш активними й небезпечними опозиційними діячами за океаном і розсварити монолітне українство, яке політично дошкуляє СРСР.

Далі письменник додає: "О, так! Одного разу... Тримаймося цього плота. І робім своє муравлине "одного разу". Крок за кроком, цеглина по цеглині... Хочете зустрічатися - зустрічайтеся, не хочете - не зустрічайтеся. Але не сваріться з цього приводу між собою. Цікаво, як виглядає аґент КҐБ в ролі ліричного поета".

Олександр ПОДВИШЕННИЙ