95-те свято Михайла!
Сьогодні всесвітній день вітань, в Україні вже вчетверте відзначаємо День Гідності та Свободи, а ще із діда прадіда відзначаємо шановане в народі та іменоване людьми свято Михайла. Тому із днем ангела вітають всіх, хто носить це ім’я, шануючи, звичайно і Архістратига Михаїла.
Тому і я вітаю всіх із цими святами, а окремо всіх, хто носить величне ім’я Михайло, незалежно від того, знайомі ми, чи не знайомі!
Але одного свого давнього знайомого Михайла я привітаю особисто, бо він візначає свято Михайла вже в 95-й раз!!! Його правнуки йому покажуть в Інтернеті це вітання, бо дідусь із філософським спокоєм відноситься до всіх технічних новинок і сприймає все без здивування. як належить...
В свої 95 років Михайло Андрійович має ясну пам’ять, порає город коло хати, невеличку пасіку, „щоб пригощати внучат медком”, а має 2 онуків, 4 правнуки та 2 праправнуки!!! Ось такий собі „генерал-дідусь”! Вже пішли у вічність і дружина і донька, а внучата люблять свого славного дідуся, збігаються до нього як пташенята у родинне гніздо у Вовчок Козелецького району і город посадити, доглянути, урожай зібрати і на солодкий мед, звичайно, та й просто відвідати, їсти наварити, прибрати. Від таких візитів дідусь щасливий неймовірно, де і сили беруться, працює із онуками разом... Мабуть це і є справжнє щастя простої людини, що перенесла такі випробування в житті...
До війни Михайло Симановський працював в колгоспі пастухом, із перших днів забрали на фронт, служив в артилерії, тяжко відступав до Сталінграда, де важко захворів тифом, „вже винесли мертвого в балку”. Але хтось помітив, повернули, „молода докторша сказала, будеш довго жити”... Далі була війна простого солдата до останнього дня. Вернувся додому аж через рік після війни, одружився, працював в рідному селі все життя, був і ваговиком і головою сільради і лісником. Остання робота подобалась найбільше, дуже любить природу!
А ще все життя тримає пасіку, трудяг-бджіл дуже любить і поважає, дбайливо за ними доглядає і радіє від споглядання краси природи! А ще безмежно любить своїх всіх внучат, правнуків і праправнуків! Ось такий собі народний мудрець і філософ-практик!!! Многії літа Вам Михайле Андрійовичу і всім Михайлам України!
Іван ОСАДЦІВ
Тому і я вітаю всіх із цими святами, а окремо всіх, хто носить величне ім’я Михайло, незалежно від того, знайомі ми, чи не знайомі!
Але одного свого давнього знайомого Михайла я привітаю особисто, бо він візначає свято Михайла вже в 95-й раз!!! Його правнуки йому покажуть в Інтернеті це вітання, бо дідусь із філософським спокоєм відноситься до всіх технічних новинок і сприймає все без здивування. як належить...
В свої 95 років Михайло Андрійович має ясну пам’ять, порає город коло хати, невеличку пасіку, „щоб пригощати внучат медком”, а має 2 онуків, 4 правнуки та 2 праправнуки!!! Ось такий собі „генерал-дідусь”! Вже пішли у вічність і дружина і донька, а внучата люблять свого славного дідуся, збігаються до нього як пташенята у родинне гніздо у Вовчок Козелецького району і город посадити, доглянути, урожай зібрати і на солодкий мед, звичайно, та й просто відвідати, їсти наварити, прибрати. Від таких візитів дідусь щасливий неймовірно, де і сили беруться, працює із онуками разом... Мабуть це і є справжнє щастя простої людини, що перенесла такі випробування в житті...
До війни Михайло Симановський працював в колгоспі пастухом, із перших днів забрали на фронт, служив в артилерії, тяжко відступав до Сталінграда, де важко захворів тифом, „вже винесли мертвого в балку”. Але хтось помітив, повернули, „молода докторша сказала, будеш довго жити”... Далі була війна простого солдата до останнього дня. Вернувся додому аж через рік після війни, одружився, працював в рідному селі все життя, був і ваговиком і головою сільради і лісником. Остання робота подобалась найбільше, дуже любить природу!
А ще все життя тримає пасіку, трудяг-бджіл дуже любить і поважає, дбайливо за ними доглядає і радіє від споглядання краси природи! А ще безмежно любить своїх всіх внучат, правнуків і праправнуків! Ось такий собі народний мудрець і філософ-практик!!! Многії літа Вам Михайле Андрійовичу і всім Михайлам України!
Іван ОСАДЦІВ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |