30-річчя відновлення храму чернігівських святих
3 жовтня - 30-річчя відновлення храму святих князя Михайла Чернігівського та боярина його Федора.
Про життя цих святих можете прочитати в різних джерелах, в тому числі є і книжечка Сергія Павленка. Є про їх церкву і в нашій із Ю.Соболем книжці "Цеглинка для рідного храму". Я ж про інше - чому ці святі досі не проголошені покровителями Чернігова нарівні з Феодосієм Углицьким?
Адже їх життя так перекликається із сьогоднішніми подіями. Скажімо, князь Михайло перед навалою ординців (сиріч росіяни ті самі) намагався згуртувати Європу для опору. Першим звернувся до мадярського короля Бели, але той .. відмовив. Привіт, Орбан! Послав митрополита Петра до папи римського і німецького імператора, але й ті відмовили - нічого не нагадує сьогодні?
Князь Михайло Всеволодович мав всього лише поклонитися язичницьким символам і нинішні українці мають всього лиш відмовитись від своєї мови, історії, культури та поклонитися Пушкіну- Путіну і заспівати "Во полє бєрьозка стаяла..." Але князь відмовився, сказавши: "Не можу тільки за назвою християнином бути!". І зараз українці не хочуть тільки за назвою такими зватися, а на Москву\Орду молитися.
Тридцять років тому нам вдалося обдурити комуністичну чернігівську владу і через міністерство оборони витребувати цю церкву, у якій був військовий склад чобіт і валянок. Найбільша заслуга у відродженні цього храму належить інженеру Вячеславу Логіну, який зараз є архієпископом Новогрудським і Північноамериканським Білоруської автокефальної православної церкви Святославом. Та вже майже тридцять років настоятелем тут є митрофорний протоієрей, мій сповідник Олег Сіренко.
Давно є проект пам'ятника цим святим чернігівським, що якраз би вдало вписався над Стрижнем, у скверику навпроти церкви. Але то цей проект Геннадія Єршова гальмував весь час його заздрісник, який мистецтво бачить тільки в грошах, то владі не до цього, то тепер війна на перешкоді... Але нічого - Орда/Московія буде розгромлена вільним світом і мощі наших святих повернуться із московського полону Кремля. Стане й пам'ятник.
Василь ЧЕПУРНИЙ
Про життя цих святих можете прочитати в різних джерелах, в тому числі є і книжечка Сергія Павленка. Є про їх церкву і в нашій із Ю.Соболем книжці "Цеглинка для рідного храму". Я ж про інше - чому ці святі досі не проголошені покровителями Чернігова нарівні з Феодосієм Углицьким?
Адже їх життя так перекликається із сьогоднішніми подіями. Скажімо, князь Михайло перед навалою ординців (сиріч росіяни ті самі) намагався згуртувати Європу для опору. Першим звернувся до мадярського короля Бели, але той .. відмовив. Привіт, Орбан! Послав митрополита Петра до папи римського і німецького імператора, але й ті відмовили - нічого не нагадує сьогодні?
Князь Михайло Всеволодович мав всього лише поклонитися язичницьким символам і нинішні українці мають всього лиш відмовитись від своєї мови, історії, культури та поклонитися Пушкіну- Путіну і заспівати "Во полє бєрьозка стаяла..." Але князь відмовився, сказавши: "Не можу тільки за назвою християнином бути!". І зараз українці не хочуть тільки за назвою такими зватися, а на Москву\Орду молитися.
Тридцять років тому нам вдалося обдурити комуністичну чернігівську владу і через міністерство оборони витребувати цю церкву, у якій був військовий склад чобіт і валянок. Найбільша заслуга у відродженні цього храму належить інженеру Вячеславу Логіну, який зараз є архієпископом Новогрудським і Північноамериканським Білоруської автокефальної православної церкви Святославом. Та вже майже тридцять років настоятелем тут є митрофорний протоієрей, мій сповідник Олег Сіренко.
Давно є проект пам'ятника цим святим чернігівським, що якраз би вдало вписався над Стрижнем, у скверику навпроти церкви. Але то цей проект Геннадія Єршова гальмував весь час його заздрісник, який мистецтво бачить тільки в грошах, то владі не до цього, то тепер війна на перешкоді... Але нічого - Орда/Московія буде розгромлена вільним світом і мощі наших святих повернуться із московського полону Кремля. Стане й пам'ятник.
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |