20-річчя "Сіверщини": слово редактора
Свободу на хліб не намажеш. І це точно. Але без свободи часто не буває й хліба. Хоча ті, що «роблять» свободу, часто можуть перебиватися з хліба на воду, з води на квас… Це я — про «Сіверщину», що отак неждано-негадано доросла до свого 20-річчя. Хоча дехто пророкував їй 7 номерів…
Сьогоднішній номер подає відповіді колег-журналістів на просте, як двері, питання: «Що таке газета «Сіверщина»?» І їх оцінка для нас надзвичайно важлива, бо вона визначає місце «Сіверщини» в інформаційному просторі — і місце це ніким не зайняте. Бо завжди важче бути сміливими, важче ризикувати, важче жити без подачок влади. Значно легше опускати читача до плінтусного рівня чорнухи — легше для заробітку, але важче потім відповідати перед своєю совістю…
Та найбільш цінні для нас думки і оцінки читачів — бо це завдяки їм і для них виходить наша газета. Адже ми не належимо ні партіям, ні владі, ні олігархам — «Сіверщина» дійсно є незалежною.
Зате залежна наша газета від України — ми сповідуємо постулат великої Ліни (Костенко): «Є тільки боротьба за Україну. Все інше — то велике мискоборство». І залежимо від читачів, бо їхня трудова копійка фінансує нашу газету. Тож, дорогі наші передплатники, порадьте передплатити «Сіверщину» друзям і родичам, оформіть квитанцію близьким в інших областях — передплата на «Сіверщину» приймається по всій Україні. Тільки від вас залежить, чи буде газета виходити і якою вона буде. Якщо, скажімо, вам сподобалася наша «Сіверщина» отакою, як сьогодні — на 20 сторінках і в кольорі, то подбайте про її передплату. Більший тираж — більші можливості робити гарну газету.
У наших планах — журналістські розслідування, аналітика, постійний моніторинг ділового життя, викривальні статті. Але це, знову ж таки, потребує коштів на поїздки, зарплати. А ще й нещодавно машину нашого директора, яку він використовував для газети (таке собі навиворіт використання службового становища — не для себе, а для газети!), розбили вночі п’яні на лихій своїй автомашині. Просто налетіли на нашу машину, яка стояла собі мирно під редакцією після поїздки у Бахмач.
Редакція ж без машини — як без рук. Тому я оголошую збір коштів для придбання недорогої, але редакційної машини. Допоможіть газеті — газета допоможе вам!
…«Сіверщину» є за що критикувати, і треба це робити. Але тут, як і господиню, можна критикувати, що борщ нізчимний, але спочатку запитаймо, чи мала вона півня для борщу або гроші для його купівлі.
Двадцять років «Сіверщини» — це двадцять років подвигу. Без перебільшення. Дякую вам, творці газети і вірні наші читачі. Будьмо разом і надалі! Слава Україні!
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
