Рак легенів - непереборна загроза для курців

Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, в тому числі й тютюну. Незважаючи на заборону великого мореплавця, його моряки таємно привезли листя й насіння тютюну в Європу. Особливо популярною ця рослина стала в ХVII- ХVIII столітті.
Тютюновий дим – це вид забруднення повітря, який в сотні тисяч разів перевищує забруднення від будь-якого металургійного чи хімічного комбінату, проте курці свідомо вдихають таке повітря. Підраховано, що людина, яка палить сигарету, вдихає повітря, забруднення якого в 384 000 разів перевищує ГДК. Вдихати тютюновий дим у чотири рази шкідливіше, ніж вихлопні гази автомобіля безпосередньо з вихлопної труби. Окрім слабкого наркотика – нікотину – у тютюновому димі міститься близько 200 особливо отруйних речовин: чадний газ, бензпірен (сильний канцероген, тобто речовина, що спричиняє рак) і багато інших.
Упродовж останніх десятиліть тютюн став набагато отруйнішим, ніж, скажімо, в ХIХ ст. Адже тютюнові листки, через свою надзвичайну гігроскопічність, активно поглинають з повітря шкідливі домішки й аерозолі, кількість яких дедалі збільшується.
Величезної шкоди завдає пасивне куріння, коли людина, котра не палить, змушена вдихати повітря, отруєне тютюновим димом. Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі і впливають на організм, об’єднані в 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні алкалоїди. Загалом тютюновий дим містить більше 40 відомих канцерогенів і сполук, що сприяють формуванню канцерогенів в організмі.
Головною причиною виникнення і розвитку "тютюнового кашлю" стають краплі дьогтю, які осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі, викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи. Перш за все, тютюновий дим потрапляє у верхні дихальні шляхи, а потім – у трахею та легені. Це призводить до їх хронічного запалення і розвитку бронхіту й трахеїту. Окрім того, тютюновий дим викликає хронічне подразнення слизової оболонки гортані, сприяє запаленню голосових зв’язок, які потовщуються та грубішають. Це призводить до зміни тембру голосу, що особливо помітно в молодих жінок.
Учені встановили, що куріння – один з основних чинників, що призводять до розвитку раку легень. Захворюваність на нього серед курців у 30 разів більша, ніж серед тих, хто не палить. Крім того, куріння збільшує ризик розвитку злоякісних новоутворень інших органів: язика, гортані, стравоходу, шлунка, сечового міхура. Ризик розвитку раку легенів залежить від дози і стажу паління: більший стаж і високе споживання збільшують вірогідність розвитку хвороби. Припинення паління знижує ризик раку легенів, через 10 років він знижується наполовину.
Згідно з результатами недавнього спільного дослідження Центру Контролю і Профілактики Захворюваності, Національного Інституту Раку й Американського Ракового Товариства, у США вперше з 1930-х років знизилась кількість нових випадків раку. Це обумовлено зміною способу життя людей і зменшенням курців. Водночас висловлюється застереження: в той час, коли кількість нових випадків раку серед чоловіків різко зменшується , серед жінок і молоді – зростає. Це, у свою чергу, підвищує ризик виникнення хвороби в майбутнього покоління. І тому паління є проблемою не тільки окремо взятої людини, а й усього людства.
Отруйність нікотину відчув кожен, хто взяв до рота першу в житті сигарету. Адже ніхто не зміг докурити її до кінця. Цьому завадили запаморочення й нудота, а часом і неприємніші відчуття, такі, як інтенсивне слиновиділення, шум чи біль у голові, серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання, пронос. У тяжких випадках людина непритомніла. Поступово організм пристосувався до нікотину, і куріння перестало викликати такі неприємні відчуття. Проте отруєння організму не припинилося.
Сьогодні ми не можемо говорити про куріння підлітків як про невинні пустощі. Куріння – соціальне лихо. Через нерозуміння, сліпе слідування моді, поведінці дорослих чи ровесників підліток починає курити: спочатку робить одну затяжку й викурює одну сигарету, а потім тягнеться до лиховісної пачки знову і знову. І так куріння стає звичкою, якої потім дуже важко позбутися. Отож, краще не починати.

Олена Мітченко,
лікар-онколог обласного онкологічного диспансеру