Дві виставки пам’яті видатного чернігівця

29 березня минуло вже чотири роки, як немає з нами Карнабеда Андрія Антоновича — засновника фондів НАІЗу «Чернігів стародавній» і міської організаціїї охорони пам’яток історії і культури, відомого чернігівського краєзнавця. За фахом архітектор, він, тим не менш, віддавав багато уваги не тільки численним експедиціям містами і селами Чернігівщини з вивчення, взяття на облік і врятування архітектурних і мистецьких пам’яток, але й увічненню їх в художніх творах.
Співробітниками НАІЗу, спільно з членами міської і обласної організацій Товариства були підготовлені до експонування 113 робіт А.А. Карнабеда (в техніці акварелі, пастелі, гуаші, вугілля; малюнки графітним та кольоровими олівцями, фломастером) і проведені дві виставки, присвячені його пам’яті.
Перша з них відбулася в приміщенні літературно-меморіального музею-заповідника М.М. Коцюбинського в грудні минулого року. На відкриття виставки прийшло багато чернігівців, які поважали Андрія Антоновича за сміливість і наполегливість у невтомній боротьбі за збереження старовинної неповторної забудови Чернігова - і ті, хто особисто знав цю яскраву і непересічну особистість, і ті, хто знали його з виступів по радіо, телебаченню, в пресі. На відкритті виставки у фільмі, змонтованому з архівних записів Володимиром Ковалем і Костянтином Ягодовським, йшлося про діяльність найвідданішого захисника пам’яток архітектурної спадщини Чернігівщини, звучав голос Андрія Антоновича, його гостра критика повсюдного руйнування пам’яток в Чернігові і області. Спогадами про Андрія Антоновича поділилися ті, хто працював з ним в архітектурно-історичному заповіднику (в якому Карнабед А.А. працював з року його заснування в 1967 р. майже три десятиліття), в Товаристві охорони пам’яток; чернігівські архітектори, художники, письменники. Зокрема, Р.Ф.Дем’яненко розповіла про те, що у 1960 році саме Андрій Антонович Карнабед у складі групи молодих чернігівських архітекторів виступив з ініціативою створення в УРСР добровільного Товариства охорони пам’яток культури (як це почали робити в інших республіках). Після створення в кінці 1966 року спочатку міської, потім обласної, (а згодом і Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури), він був обраний головою Чернігівської міської організації та членом правління Чернігівської обласної організації Товариства, ким і залишався до останнього дня свого життя. К. Ягодовський ознайомив присутніх з діяльністю Карнабеда як архітектора, сторінками його дисертаціЇ, присвяченої історії та розвитку Чернігова. Співробітники НАІЗу «Чернігів стародавній» і облдержархіву розповіли про те, як розподілено і обробляється багатий архів Карнабеда, переданий його рідними на збереження цим двом державним установам.
На цій, першій після його передчасної смерті 29 березня 2005 р., виставці були представлені і ранні, юнацькі роботи — портретні і жанрові замальовки, архітектурні студії часу навчання в Києві на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту, і роботи 1960-90-х років. Він малював всюди — де жив , подорожував чи навіть перебував на лікуванні (надзвичайно зворушує глядачів чудовий малюнок із серії «Дуби Конча-Заспи» 1992 року, де він лікувався після чергового інфаркту).
Головне місце в його художній творчості належить пейзажу (переважно архітектурному). Кілька зображень рідної хати в селі Рогізки Щорського р-ну, де він народився 14 жовтня 1927р., виконано в різних техніках (акварель, пастель, фломастер). Чернігів представлений як славетними храмами давньоруської і козацької доби (зокрема, зображеннями 1950-х років П’ятницької церкви в процесі реставрації та Катерининської церкви ще до післявоєнної відбудови), так і пам’ятками житлової забудови відродженого Чернігова. Храми дерев’яні і муровані, палаци, хати і кам’яниці, млини, вітряки, чудові краєвиди — все цікаве, що він споглядав небайдужим оком архітектора і художника в містах і селах не тільки рідної Чернігівщини, а й інших куточків України, Росії, Грузії, Андрій Антонович увічнював на папері в найрізноманіших техніках.
Друга виставка творів митця відбулася в січні-лютому 2009 року в Києві в галереї «Печерська» Культурологічного центру Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Як і в Чернігові, на відкритті її зібралося
чимало людей, щоб вшанувати цього видатного чернігівця, познайомитись з його творчістю. Для багатьох, як зазначив на відкритті виставки замісник Голови Товариства К. Пархоменко, хто знав Карнабеда А.А. як активного і енергійного захисника нашої архітектурної спадщини, стала відкриттям ця ще одна сторона його багатогранної особистості, а саме як художника. Відомий дослідник з питань історії пам’яток архітектури України та їх охорони, В. Вечерський поділився своїми враженнями від зустрічей з Андрієм Антоновичем, про його безмежну відданість благородній справі всього його життя — захисту пам’яток. Теплими спогадами про батька як про невтомного працелюба, скромну і безкорисливу людину поділився його син, теж архітектор, Володимир Андрійович Карнабед.
Проекспоновані на виставках роботи — лише невелика частка художньої спадщини А.А.Карнабеда; ще значна кількість творів зберігається в фондах НАІЗу «Чернігів стародавній», одним із засновників якого був Андрій Антонович. Крім художніх творів, заповіднику передані рідними для створення меморіального куточка і книги з його бібліотеки з питань історії архітектури, особисті речі, меблі, фотоапарат, друкарська машинка, на якій буди надруковані числені його статті і дослідження. Тож будемо пам’ятати цю визначну людину і готуватимемо нові виставки, писати спогади і врешті решт якось всім миром спрмогтися випустити в життя підготовлену ним до друку книгу про пам’ятки і вулиці його улюбленого Чернігова.

Старший науковий співробітник
Левченко О.В.