Чернігівщина: Роботу залізниці ВІДНОВЛЕНО. Чия в цьому заслуга?

Від "СІВЕРЩИНИ": У Коропській районній газеті №11-12 від 07.02.09 було надруковано лист-подяку голові Верховної Ради В.М. Литвину з приводу відновлення у Коропі залізничної станції. І практично одночасно газета "Коропщина" надрукувала інформацію, в якій сказано, що болюче для Коропщини питання позитивно вирішено завдяки народному депутату О.В Ляшку. Тож напрошується питання, хто ж нарешті допоміг горю коропчан і кому завдячувати?
У чиїх словах істина? А тому кореспондент даної газети звернувся до першого заступника голови
райдержадміністрації П.М.ДЕМИДЕНКА з проханням прояснити ситуацію.
Напочатку лютого 2009 року ми вже розміщували матеріал, в якому розповідали про участь представників
депутатської фракції Народної Партії у вирішенні даного питання.

У минулому номері нашої районки було надруковано лист-подяку голові Верховної Ради В.М. Литвину з приводу відновлення у Коропі залізничної станції. І практично одночасно газета "Коропщина" надрукувала інформацію, в якій сказано, що болюче для Коропщини питання позитивно вирішено завдяки народному депутату О.В Ляшку. Тож напрошується питання, хто ж нарешті допоміг нашому горю і кому завдячувати? У чиїх словах істина?
А тому наш кореспондент звернувся до першого заступника голови райдержадміністрації П.М.ДЕМИДЕНКА (голова Коропської районної організації Народної Партії, голова фракції народників Коропської райради – прим. прес-служби ЧООНП) з проханням прояснити ситуацію.
- Залізничну станцію у районі відкрили у 1993 році. А епопея з її закриттям розпочалася у квітні 2006 року з листа начальника Конотопської дільниці залізничних перевезень Д.А.Кушніра, у якому просили згоди на закриття станції Короп у зв'язку з її збитковістю або пропонували компенсувати збитки. Наступний лист надійшов від першого заступника Південно-Західної залізниці В.О.Жураківського, у якому знову пропонували компенсувати збитки, інакше залізниця буде закритою. Був лист-відповідь від районної влади, адже компенсувати збитки від вантажних перевезень район не міг, дуже куций районний бюджет. Тоді Конотопська дільниця залізничних перевезень підпорядкувала станцію Короп начальнику станції Алтинівка. І знову лист від голови РДА полетів В.О.Жураківському, прохали не закривати залізничну станцію для вантажних перевезень, адже для нашого віддаленого району вона має важливе господарське значення. Якраз тоді і розгорівся конфлікт між ДП "Барселоною" і ГРД-5. Якщо коротко, суть його полягає в тому, що "Барселона" цілком справедливо обурилася зависокими тарифами ГРД-5 щодо розвантаження вагонів. І взагалі доцільністю виконувати цю роботу залізничниками, можна, як і раніше, і власними силами, дешевше буде. До серпня 2006 року підвищена колія була єдиним місцем загального користування, належним чином обладнана для вивантаження сипучих вантажів, що давало можливість вантажоодержувачам розвантажувати власними силами. А коли її було переведено до розряду під'їзних, тарифи стали у декілька разів вищі від фактичної собівартості. Пішли суди-пересуди. Відтоді залізничники "мали зуб" вже на район. Змішавши у купу, як-то кажуть, грішне з праведним, вони категорично перестали прислухатися до прохань районної влади щодо недоцільності закриття залізничної станції і підпорядкування її Алтинівці.
Станція і залізнична колія від Алтинівки будувалася за рахунок коштів та зусиль підприємств та організацій району, а потім була безкоштовно передана Південно-Західній залізниці. Але і на це залізничники очі закрили. На сьогодні це їхнє, отож танцюйте під їхню дудку. А не хочете чи не можете, отримуйте дірку від бублика. Тим більше і в Статуті залізниць України чітко прописано: збиткові станції не мають права на існування. Але районна влада не здавалася, адже без залізної дороги район, мов без рук. Намагалися переконати керівництво Південно-Західної залізниці, що в подальшому використання станції розшириться, тільки не закривайте.
- Петре Миколайовичу, у лютому 2007 року у районі була проведена спільна нарада районної влади, керівників підприємств, організацій та представників Конотопської дільниці залізничних перевезень з питань збитковості станції.
- Варіанти виходу з ситуації були різні. Але віз, як-то кажуть там і залишився. І знову пішло листування. Ми просили, заперечували, доводили доцільність існування станції сьогодні і в перспективі, а керівництво залізниці і слухати не хотіло, вимагало свого - компенсації збитків на утримання тупикової дільниці Короп-Алтинівка. На наші звернення ми отримували звичайнісінькі відписки. їх просто не цікавили наші проблеми, наші люди, які користуються послугами пасажирських перевезень, наші підприємства, яким і так нелегко.
- Петре Миколайовичу, до кого ви, тобто районна влада, зверталися ще, окрім керівництва Південно-Західної залізниці та Коропської дирекції?
- Голова РДА А.Г. Красносільський намагався вирішити це болюче для нас питання через облдержадміністрацію, але нічого із цього не вийшло. Ми невтомно стукали у всі двері, які перед нами не відчинялися. Фінал листування був плачевним - 10 вересня отримали телеграму з Укрзалізниці, у якій чорним по білому було написано, що за клопотанням Південно-Західної залізниці буде закрита і наша станція для вантажних перевезень. Ось тоді і звернувся А.Г.Красносільський до начальника Південно-Західної залізниці О.М.Кривопішина, просив аудієнції. Але як не старався, на прийом так і не потрапив. Зустріч відбулася з його заступником В.О.Жураківським. І знову ми намагалися вплинути на ситуацію через ОДА, голова облдержадміністрації В.М.Хоменко особисто зустрічався з цього питання з начальником Південно-Західної залізниці О.М.Кривопішиним.
Знову писали листи керівництву залізниці, і не один, а один за іншим. Але їхня пісня була попередньою. Користі, мовляв, від вас ніякої, прибутків не даєте, для чого ви нам потрібні. А копи вже не знали, у які ще постукати двері, А.Г.Красносільський звернувся до Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, думали, хто як не "залізна леді" своєю владною рукою розрубає цей гордіїв вузол. Але не там то було. З нашою проблемою ніхто і розбиратися не схотів, для чого, у них своїх вистачає. Наш лист був по вертикалі скинутий на ОДА. А вже потім управління регіонального розвитку ОДА звернулося до Міністерства транспорту з проханням сприяти у вирішенні цього питання.
Анатолій Григорович звертався також і до заступника Глави Секретаріату Президента Р.П.Безсмертного, мав з ним і особисту розмову, і до Кабінету Міністрів.
Відповідь отримали від заступника міністра Міністерства транспорту і зв'язку: "...просимо зважити на той факт, що Південно-Західна залізниця є державним підприємством. Витрати (авт. збитки від нашої станції)...враховуючи негативний вплив фінансової кризи на залізниці України.... є такими, що негативно впливатимуть на функціонування підприємства державного сектору економіки".
Заступник генерального директора Укрзалізниці В.В.Чорний повідомив, що в зв'язку з інфляцією, світовою економічною кризою та скрутним фінансовим станом залізниці не має можливості відкрити станцію Короп для виконання вантажних перевезень на безкомпенсаційній основі. Питання подальшого функціонування може розглядатися лише за умови значного збільшення обсягів перевезень, залучення інвестицій підприємств, які забезпечать беззбитковість станції.
А 10 грудня Південно-Західна залізниця видала наказ: закрити, як роздільний пункт, та перевести в розряд під'їзної. А це значить, наші підприємства та організації не зможуть відправляти та отримувати вантажі, люди добиратися до вузлової станції Алтинівки, Конотопа, брати квитки в усі кінці країни і за кордон.
- Для всього району це була неприємна новина. Я мала можливість перечитати всі листи, які відсилала районна влада, і які отримувала відповіді. І скажу, що вражена наполегливістю. Вам кажуть "ні", а ви ні на крок назад, кажете "так". Але на сьогодні ходіння «по муках» закінчилося – робота залізничної станції відновлена. Так у чиїх же словах істина, хто ж допоміг нам і вирішив здавалося вже безнадійне питання?
- Так вже в нас завжди буває, коли досягнуто результату, то виявляється всі причетні до вирішення цієї проблеми. Це як з колодкою, яку ніс Ленін зі своїми соратниками. І той ніс, і той. Стільки їх всіх було, що колодка повинна бути довжиною два кілометри. Так і в нас. Зробили діло і починаємо тягнути ковдру кожен на свої плечі, приписувати себе. А якщо ви такі хороші, то чому не подбали тоді, коли станцію закривали, чому допустили до цього?
А насправді допоміг нам голова Верховної Ради В.М.Литвин. Вже коли станцію закрили, до нього звернувся А.Г.Красносільський. Потім заступник голови обласної ради В.О.Ковальов надіслав два листи: як го¬лові Верховної Ради від заступника облради і як голові Народної Партії від голови обласної організації Народної Партії з проханням вплинути на керівництво Укрзалізниці щодо недопущення відміни руху вантажопасажирського потягу сполученням Короп-Алтинівка-Конотоп та інших рішень, що призводять до фактичного закриття залізничної станції Короп. І буквально відразу був прийнятий позитивний для нас результат. Генеральний директор Укрзалізниці М.Д.Костюк видав розпорядження і направив начальникам доріг, всім начальникам станцій, що: «...до пакету документів на закриття зобов’язую надавати результати моніторингу перспектив економічного розвитку регіону, калькуляції ставок плати за подачу та забирання вагонів на станцію, закриту для виконання вантажних операцій, та співвідношення їх до тарифних ставок згідно з тк нр 1. Закриття станцій для виконання вантажних операцій Укрзалізницею буде розглядатися з урахуванням позиції місцевих органів виконавчої влади». Відповідне розпорядження було прийнято В.О.Жураківським. І на сьогодні станція Короп працює у звичному режимі.
І хто б що не казав, а якщо б не В.М.Литвин, залізниці нам не бачити як своїх вух. Районна влада, всі жителі району вдячні Володимиру Михайловичу Литвину, Генеральному директору Укрзалізниці Михайлу Дмитровичу Костюку, губернатору Володимиру Миколайовичу Хоменку, заступнику голови облради, голові обласної організації Народної Партії Василю Олексійовичу Ковальову за надану нам допомогу, за розуміння. Радує, що є люди, які здатні чути інших, розуміти і приймати правильні рішення на користь громади регіону.
- Дякую, Петре Миколайовичу, що розставили всі крапки над «і».
Розмовляла
Людмила
КОВАЛЬЧУК

Чернігівська область
Коропська районна газета «Нові горизонти»
№13-14 від 14 лютого 2009 року