Чотири копійки мають прилуцькі хлібопекарні від випеченого буханця хліба

- Якщо держава не повернеться обличчям до пекарської галузі, вона може загинути, - наголосила у п’ятницькій програмі «Свобода слова» (ТРК «Україна») генеральний директор ВАТ «Прилуцький хлібозавод» Людмила Супруненко. – Ми не в змозі сьогодні закупити будь-яке оснащення…Від однієї спеченої хлібини ми маємо всього 4 копійки. Криза ще більше загострює цю ситуацію, в якій ми опинились.
- Регулювати ціну лише з-за того, щоб полегшити життя людей, безумовно, треба, - наголосила Людмила Супруненко, - але треба визначити розумну межу цього регулювання, аби і людям було відносно краще жилося (щоб вони могли купити собі хлібину не за останні копійки), і підприємству у цій складній економічній ситуації можна було вижити.
У своєму телезверненні директор підприємства звернулась до присутнього у студії Голови Верховної ради Володимира Литвина: «Ви, Володимире Михайловичу, неодноразово підкреслювали, що процент заробітної плати повинен становити значно більше, ніж він є на сьогодні по всіх виробництвах. На нашому підприємстві, наприклад, відсоток заробітної плати становить 3, 4 від собівартості продукції.
Таким чином, хлібопекарі виступають за відміну державного регулювання у хлібопекарські галузі, або звести таке регулювання до мінімуму. А це означає, що ціни на хлібобулочні вироби вкотре можуть зрости.
Володимир Литвин: «Я, як селянський син, добре знаю – хліб взагалі ціни не має… Бо коли подивишся на вартість хліба, скажімо, в Україні, і порівняєш з цією ціною, яка за кордоном, значно відрізняється. А тому нам треба аби привести заробітні плати і пенсії у відповідність до тих, як у тих країнах, щоб люди могли купувати хліб за тієї ціною, за якою він сьогодні коштує, або нам треба дотувати хлібопекарську галузь. Верховна рада на пропозицію Асоціації хлібопекарів прийняла у першому читанні відповідний законопроект. Ми домовилися про те, що буде пришвидшена процедура до другого читання. Я не сумніваюсь, що законопроект буде прийнято. Хоча я висловлював свої застереження, щоб не відбувся у нас процес лобіювання певних інтересів... Я переконаний, що коли у нас, пенсії і заробітні плати є мізерними, хліб повинен бути доступним…»
Секретар Донецької міськради Микола Левченко (це той, що виступав за скасування в Україні взагалі української мови) спробував кілька разів збити з пантелику Голову Верховної ради, відводячи його від конкретизації розгляду питання, переходячи у звичній йому манері на особисті обвинувачення. У своєму виступі він не обминув і свого покровителя, і як позитивний приклад, додав: «Ренат Ахметов витратив 20 мільйонів доларів у Донецьку на боротьбу з раком, 10 мільйонів доларів відправив у Західну Україну, і стільки ж мільйонів доларів віддав Центральному інституту по вивченню проблем боротьби з раковими захворюваннями… І таких прикладів, де гроші витрачаються, можна навести кілька».
Після чого В.Литвин натякнув, що багаті повинні ділитися з іншими: «У нас бізнес повинен бути соціально відповідальним». Хоча, як на мене, оті ж мільйони, які Ахметов щедро роздає, заробив чи не завдяки простим людям, яких же потім і одаровує.
Відповідаючи на запитання прилуцьких пекарів стосовно державного регулювання народний депутат Наталія Королевська зазначила, що сьогодні серед інших галузей хлібопекарська є чи не найпільгова.
- Хліб, як і масло, молоко, яйця, крупи, відноситься до групи соціально значимих продуктів, - зауважила Голова профільного комітету Верховної ради. – Це той мінімальний набір продуктів, який усі люди купляють дуже часто. І такі продукти повинні бути державою регульовані, щоб не відбувалося різкого підвищення цін через подібні картельні зговори, коли, скажімо, пекарі можуть між собою домовитися, що ціна завтра, наприклад, повинна на хліб бути 15 гривень. Щоб цього не відбувалося, введено державне регулювання на соціальний пакет продуктів… А хлібопекарським підприємства держава дає різного роду преференції.

Телевізійну програму проглядав Сергій Кордик