Головна › Новини › Невідома Україна
Колохрест – бойове мистецтво з Холмів
10-Лют-09 2449 0.0 0
Віктор Охріменко, завідувач лікарні в смт Холми Корюківського району відродив козацьке бойове мистецтво, викладав його молоді, назвав «Колохрест» (він же —«Крижочерт»).
На могилах запорожців Мамай промовляє:
— Гей, кобзо-бандуро моя!
Дружино моя мальованая!
Чи тебе в степу спалити й попіл розтрусити,
чи на цій горі-могилі тебе положити,
Будуть буйні вітри по степу літати,
твої струни жалібно торкати-чіпати.
Не знаю, бандуронько, де тебе подіти.
А може, тебе ще почують наших онуків діти?
Про Крижочерт чи Колохрест хай хто хоче слуха,
Зрозуміє той, хто має голову і вуха.
Заховаєм в цюю пісню все,що ми умієм.
Хай на коні козацькому в ній скаче надія.
Ти на власний шлях ступаєш та його не обираєш.
Це він сам обрав тебе.
Куди дійдеш, приведе.
Він стрілою може здатись,
може, як змія, звиватись,
та найшвидше до мети зможеш тільки ним дійти.
Цей шлях зможе тебе привести
до небес на вершину гори.
І коли до вершини дійдеш,
третім оком ти бачить почнеш.
Твоїх троє пізнають очей
І прямий бік, й зворотній речей.
...
(З думи «Колохрест»).
У місцевій лікарні чекаю його – години дві, бо Охріменка викликали в сусіднє село лікувати хворого. Холминська лікарня — досить велика споруда, половина приміщень якої нині пустує. Причина одна — нестача коштів, всі вони йдуть на утримання центральної корюківської лікарні. А було ж колись... Холми були центром окремого району, відповідно і масштаби лікарні були районні.
Як прийшов саторій Родом я з Полтавщини. Ще в дитинстві мій дідусь по матері Безрідний Андрій Давидович — відомий збирач українського фолькльору, тамада та просто веселий чоловік — примусив мене завчити напам’ять козацьку думу, що називається «Колохрест». Я не розумів, навіщо, нічого незвичного в ній не знайшов.
Наприкінці 70-их років я служив в армії в Москві, це був час масового захоплення східними бойовими мистецтвами. Організовувалися підпільні гуртки з вивчення бойових мистецт, бо влада забороняла відкритому навчанню. Йшли до цих гуртків домогосподарки, міністри, службовці, солдати, пішов і я. Окрім того, нелегально читав «Історію України-Руси» М.Грушевського і почав замислюватися: чому в таких бойових хлопців — козаків, не було ніякого бойового мистецтва?
У 1987 році Віктор Охріменко разом з дружиною переїхав до смт Холми, працював тут лікарем. Це був час, коли Пилат розшифрував елементи народного танцю «Гопак» і створив з них школу українського бойового мистецтва — «Бойовий гопак».
— Як лікар побачив негативну тенденцію , — розповідає Віктор Охріменко, наставник школи «Колохресту», — раніше діти в селі були ого-го, а тепер якісь рахітичні, водночас у місті — «кров з молоком». У мене з’явилася ідея: для оздоровлення дітей створити лікувально-фізкультурний центр, але ж дітям буде просто нецікаво його відвідувати. Тож відкрив гурток з вивчення бойового мистецтва, де в завуальованій формі займалися лікувальною фізкультурою. До мене прийшли діти з різними проблемами — як психологічними, так і фізичними. Наслідки заняття лікувальною фізкультурою були разючими – сколіоз, остеохондроз, навіть астму почали перемагати молоді організми. Я не стверджую, що це лише завдяки заняттям лікувальною фізкультурою, прихованій під заняття східними єдиноборствами, можливо, це збіг співпало, але результат... Окрім фізичного гартування діти вивчали історію козацтва, традиції. Нас почали запрошувати на всеукраїнські змагання з бойового гопака.
А однієї ночі трапився «саторій» — просвітлення. Вночі приснилася і повністю згадалася дума, яку відразу ж і записав. Досі думаю: та чи не та, що в дитинстві навчав дідусь?
Колохрест у подружньому житті
— І як Ви зорганізували школу українського бойового мистецтва в Холмах?
— Спочатку записалася майже вся школа, потім сформувався кістяк –чоловік 10-15. Галина Авдієвська, завідувачка Будинку школяра, взяла мене офіційно на роботу, дала приміщення бо у школі місця не було — то баскетболісти тренуються, то футболісти. Узимку бігали на стадіон, до лісу.
— Яка доля Вашої школи? Чи є у вас учні?
— Пізніше мене призначили головлікарем, часу не стало, «кістяк» закінчив школу, і вихованці роз’їхалися. Але зазначу: мої учні вступили до вищих начальних закладів. Мені за них тепер не соромно. Серед них немає п’яниць, наркоманів, бандитів. Усі живуть нормальним життям, навіть якщо проглядалися колись якісь негативні схильності. Але починати з нуля, виховувати по-новому учнів немає ні часу, ні бажання.
— Яка філософія вашого бойового мистецтва?
— Спочатку розшифрую наш символ: «коло» — означає захист, «хрест» — віддача, контратака. Не можна сказати, що колохрест може знадобитися тільки під час бійки. Наше життя — суспільний ланцюжок конфліктів. Прийоми бойового мистецтва «Колохрест» можна перенести в будь-яку сферу життя. Наприклад, практика бойових мистецтв вирізняє шість можливих способів розв’язання конфлікту. Один з них — «Відхід», поєднує в собі корені «Колохреста» (складові елементи бойового мистецтва) — «Вихід», «Рівновага». Відхід — це не боязливість і не ознака слабкості, це стратегічний вибір вектора відповіді, направлений від атакуючого в інший бік. У «Думі» про це сказано так: «Подумай, як від сильного ухилитись, щоб із його слабкістю зустрітись». При словесному конфлікті, наприклад, подружньої пари, відхід — майже завжди єдине розумне рішення в побутовій аварії.
Сьогодні Віктор Охріменко — автор багатьох аналітичних статей з питань медицини, культури, досить відомий поет, а токож автор кіноповісті «Лицарі» (він сподівається на майбутню екранізацію: фільм-бойовик про українське козацтва дуже потрібний сучасним підліткам і молоді).
Олександр ЯСЕНЧУК.
Корюківський район.


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок



Коментарі (0)
avatar