Замість екскурсії. Вже давно символом Чернігівської «Просвіти» став особняк по вулиці Воровського, 10

Незвична історія цього будинку. Він зведений 1906 року Осипенком — ад’ютантом адмірала Тихоокеанського флоту. Тому й на другий поверх ведуть круті сходи — схожі на корабельні. А з балкона другого поверху відчиняється хвіртка — куди можна виходити нею? Виявляється, господар-моряк спускав трап, і гості (особливо пані в бальних платтях!) піднімалися ним до залу.

Будинок мав оригінальну систему теплопостачання та каналізації. За першого приходу комуністів у ньому був готель обкому, за другого — житлові квартири, а за німців — біржа праці, з якої відправляли молодь до Рейху. В останні радянські роки тут були ЗАГС і музей історії комсомолу.

Розповідає Василь Чепурний: «Коли будинок передали «Просвіті», ми розібрали музей і запропонували комуністам забрати портрети Берії, Жукова, Сталіна. «Нєт, это нам нє нада!» — відмовились комуністи і забрали прядку, рушники та ікони, що висіли у них як пережитки. До речі, кабінет директора музею був у… туалеті, і сам він сидів на забитій трубі, що вела до унітазу».

Будинок «Просвіти» відремонтовано завдяки Миколі Лаврику, коли він був головою обласної адміністрації. «Допоміг прийшлий чоловік, а місцеві керівники не допомогли і відром крейди», — говорить голова «Просвіти».

Нині в приміщенні «Просвіти» — бібліотека, зал для засідань, окрасою якого є портрет гетьмана Мазепи роботи народного художника України Володимира Ємця, редакції газет і журналів, галерея «Круті сходи», тут збираються «Молода просвіта», інші патріотичні організації.

Василь Чепурний