«Остречу» загрожують рейдери?

Коли питання щодо передачі Менського санаторію «Остреч» у спільну власність територіальним громадам сіл, селищ і міста Менського району, що цікавили журналістів на прес-конференції в обласній раді, були вичерпані, заступник голови облради Олег Обушний розповів притчу з іншого приводу. У ній ішлося про незрозумілу покірність у давні часи китайців монголо-татарам. Це стало приводом для автора цих рядків згадати китайське прислів’я-прокляття: «Щоб тобі довелося жити в часи перемін».

Ми в такі часи живемо. І не скаржимося. Хоча не всі. Декому сутужно від нестатків, іншим — від чужих статків. Схоже, до останніх має причетність рада колективних сільгосппідприємств області, яка вустами свого представника на сесії Менської райради виступила проти отієї самої передачі «Остреча» іншому власнику.

А до чого тут означена рада, запитає заінтригований читач. Виявляється, у новому статуті санаторію вона якимось чином стала співвласником санаторію, хоча ніяких документів з приводу переказування грошей на «Остреч» надати не змогла.

Олег Обушний, який відповідав на питання журналістів, а перед тим узагалі ввів їх у курс справи, трохи зачепив виконавчу гілку влади, яка, за його словами, не дуже активно бореться із рейдерством. Із цього можна зробити висновок, що оте кляте рейдерство може загрожувати й «Остречу».

На запитання кореспондента «Білої хати» щодо успіху судового позову з боку облради сільгосппідприємств, якщо ця рада не має ніяких документів відносно своєї причетності до формування статутного фонду «Остреча», Олег Обушний був оптимістом: «Я впевнений, що такий позов судом не буде задоволений. Але колектив санаторію буде лихоманити, що негативно позначиться на роботі оздоровниці».

Лишається тільки сподіватися на здоровий глузд тих, хто спробує судитися без вагомих підстав. Хоча нам ще не все відомо. Може, противники зміни статусу санаторію мають про запас таємні документи. Може, у них є вплив на судові інституції. Може, сподіваються, що в їхніх супротивників здадуть нерви…
Одним словом, важко жити в часи перемін…

Олександр ОЛІЙНИК.[r]