Анонс газети "Сіверщина"
Чернігівщина – історичний центр Української державності. Як свідчить історичний досвід, багато уродженців Чернігівського краю своєю діяльністю вплинули, без сумніву, на світові процеси. До 17-річчя Незалежності України газета «Сіверщина» ще раз пригадала і про 17 чернігівців, які певним чином по-справжньому здивували світ.
Про першу спробу підняття синьо-жовтого прапора над Черніговом розповідає в газеті «Сіверщина» секретар координаційної ради демократичної депутатської групи «Чернігів» Сергій Соломаха у рубриці «Це нашої історії рядки».
Президент Національної асоціації україністів, директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського Ганна Скрипник переконана, що держава руйнується сьогодні через сепаратизм.
Селище Любеч, що на Ріпкинщині, вписаний золотими літерами в історію великої Української держави. Адже історія цього стародавнього містечка починається з далекого 882 року. Відомо, що у свій час Візантія платила данину селищу Любеч. Про цей та інші історичні факти можна довідатися з відповідної публікації під рубрикою «Було колись…»
Чи за все треба платити, і чи завжди все має свою ціну? Чи пішла на користь грузинам їх вірна служба імперіям? - аналізує автор у своїй публікації, вміщеній в колонці оглядача.
Колектив товариства «РИТМ», яке було створено на базі Чернігівського птахокомбінату, впевнений, що підтримати вітчизняного виробника держава мусить обов’язково, інакше настануть негативні наслідки для тваринницької галузі. Конкретні шляхи виходу з «тваринницької» кризи пропонують на шпальтах «Сіверщини» працівники та керівництво підприємства «Ритм».
Про конфлікт інтересів навколо Менського санаторію «Остреч» йдеться у розвідці досвідченого журналіста Олександра Олійника.
«Cіверщина» розпочала публікацію досліджень Людмили Студьонової про таємницю загибелі начальника чернігівської губернії.
А також цього разу у «Сіверщині»:
Для чого потрібна обласна рада, про розподіл місць по депутатських фракціях у Чернігівській обласній раді із зазначенням днів прийому депутатів – про це розповідають фахівці.
Вони віддали життя за людей – на честь Дня пам’яті правоохоронців – у спеціальній замітці.
Яким було повстання на Городнянщині на початку 30 – их років минулого століття? – в дослідженні Олександра Ясенчука.
Про першу спробу підняття синьо-жовтого прапора над Черніговом розповідає в газеті «Сіверщина» секретар координаційної ради демократичної депутатської групи «Чернігів» Сергій Соломаха у рубриці «Це нашої історії рядки».
Президент Національної асоціації україністів, директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського Ганна Скрипник переконана, що держава руйнується сьогодні через сепаратизм.
Селище Любеч, що на Ріпкинщині, вписаний золотими літерами в історію великої Української держави. Адже історія цього стародавнього містечка починається з далекого 882 року. Відомо, що у свій час Візантія платила данину селищу Любеч. Про цей та інші історичні факти можна довідатися з відповідної публікації під рубрикою «Було колись…»
Чи за все треба платити, і чи завжди все має свою ціну? Чи пішла на користь грузинам їх вірна служба імперіям? - аналізує автор у своїй публікації, вміщеній в колонці оглядача.
Колектив товариства «РИТМ», яке було створено на базі Чернігівського птахокомбінату, впевнений, що підтримати вітчизняного виробника держава мусить обов’язково, інакше настануть негативні наслідки для тваринницької галузі. Конкретні шляхи виходу з «тваринницької» кризи пропонують на шпальтах «Сіверщини» працівники та керівництво підприємства «Ритм».
Про конфлікт інтересів навколо Менського санаторію «Остреч» йдеться у розвідці досвідченого журналіста Олександра Олійника.
«Cіверщина» розпочала публікацію досліджень Людмили Студьонової про таємницю загибелі начальника чернігівської губернії.
А також цього разу у «Сіверщині»:
Для чого потрібна обласна рада, про розподіл місць по депутатських фракціях у Чернігівській обласній раді із зазначенням днів прийому депутатів – про це розповідають фахівці.
Вони віддали життя за людей – на честь Дня пам’яті правоохоронців – у спеціальній замітці.
Яким було повстання на Городнянщині на початку 30 – их років минулого століття? – в дослідженні Олександра Ясенчука.
| Коментарі (0) |