реклама партнерів:
Головна › Новини › Проблема

ХТО допоможе Бурьонці?

У 185 населених пунктах Чернігівщини утримують корів, інфікованих вірусом лейкозу

На такий факт натрапили фахівці контрольно-ревізійного управління в ході дослідження ефективності використання бюджетних коштів на протиепізоотичні заходи за 2005-2007 роки.

З’ясувалось, що тільки в підсобних господарствах на 1 січня 2008 року селяни утримували 2804 голови великої рогатої худоби, хворої на лейкоз.

— Мізерні штрафи (від 8,5 до 51 грн.) не дуже лякають керівників, спеціалістів господарств та індивідуальних власників худоби, — пояснила головний державний аудитор КРУ Олена ДМИТРІЄВА. —Тож в порушення Інструкції з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу її часто-густо не знищують, а продовжують тримати упродовж двох і більше років, обмежившись ізоляцією від здорових тварин. А це призводить до поширення захворювання, особливо серед поголів’я приватного сектору.
Загалом державні аудитори дійшли висновку, що на якість роботи ветеринарної служби впливає низка чинників. Зокрема, при гострій нестачі одних ветеринарних препаратів без заявленої потреби або понад потребу від Державного комітету ветмедицини в область централізовано надійшло інших препаратів більше, як на 1 мільйон гривень.
Неритмічні поставки деяких ветеринарних препаратів ускладнювали вчасне проведення профілактичних та діагностичних заходів. Приміром, невчасна імунізація спричинила нові спалахи сказу, і протягом 2007 року захворіло 246 тварин, що в порівнянні із 2005 роком більше майже в півтора раза.
Брак ветеринарних спеціалістів, автотранспорту на дільницях призвели до того, що із 435 опитаних власників тварин 70 не діагностували та не лікували тварин.
До того ж наявне лабораторне обладнання ветеринарної служби практично зношене і морально застаріле. Здебільшого воно придбане ще у 80-х роках минулого століття, тобто ще за радянських часів.
А частка коштів, яку виділяли місцеві бюджети на протиепізоотичні заходи по відношенню до фінансування з державного бюджету становила в середньому... 0,5%.
Таким чином, весь тягар виконання протиепізоотичних заходів було покладено на „плечі” державного бюджету. На місцевому ж рівні стратегія щодо подолання поширенння інфекційних хвороб тварин, з боку органів місцевого самоврядування, в регіоні відсутня.
За результатами аудиторського дослідження фахівці КРУ підготовили низку пропозицій, які направлені Управлінню ветеринарної медицини в Чернігівській області.

Довідка. У 2005-2007 роках на протиепізоотичні заходи Чернігівській області з державного бюджету було виділено 2,5 млн. грн. Крім того, централізовано надійшло ветеринарних препаратів на загальну суму 11 млн. грн.

Прес-служба КРУ в Чернігівській області






Коментарі (0)
avatar