1 000 000 курчат
Підіймати з руїн Березнянську птахофабрику приїхав справжній козак з Черкащини – Олексій Лавріненко. На Черкащині він був головою райдержадміністрації, підіймав село, відроджував і символи України, зокрема організував порятунок тисячолітнього дуба Залізняка.
— Дуб, що в Холодному Яру на Черкащині, почав помирати, руйнуватися. Звернувся до наших вчених, вони сказали, що не можуть допомогти. Приїхали поляки, зробили все, що потрібно. Я їм заплатив символічно – 5 гривень, із зображенням Хмельницького.
Ще на Черкащині Олексій Григорович займався птахівництвом, очолював потужне підприємство компанії «Сван». Потім отримав пропозицію приїхати подивитися і відродити 19-гектарний птахокомплекс Березнянської птахофабрики – погодився.
— Люди тут хороші, працьовиті, — каже він, — але коли я приїхав сюди і усе побачив, то схопився за голову!
Проте Олексій Григорович не здався і створив міцний та відповідальний колектив, реконструював фабрику, було вкладено близько 20 мільйонів гривень інвестицій, закуплено обладнання у Німеччині, тепер тут усе автоматизовано. Всі процеси, необхідні для життя і росту поголів’я птиці, занесені до технологічної карти, комп’ютер сам стежить за температурним балансом, харчуванням бройлерів. Заходити до «курятника» може тільки чергова птахарка чи ветлікар, більше ніхто не має права – це береже здоров’я птаства.
«Тому ми й не боїмося ніякого пташиного грипу», — каже пан Олексій.
На підприємствах ТОВ «Березнянська птиця» та ТОВ «Бройлер», що діють у Березні, на сьогодні працює 150 осіб, буває, що роботи вистачає і на 200 працівників. Заробітну плату можна отримувати і до 100 гривень на день. Працюють люди як з Березного, так і з сусідніх сіл Менського та Щорського районів. Курчата, яких годують збалансованим і якісним комбікормом, за день додають до 52 грамів. Нині на фабриці є 175 тисяч курей, планується цього року закласти в інкубатор до одного мільйона яєць.
— Дуб, що в Холодному Яру на Черкащині, почав помирати, руйнуватися. Звернувся до наших вчених, вони сказали, що не можуть допомогти. Приїхали поляки, зробили все, що потрібно. Я їм заплатив символічно – 5 гривень, із зображенням Хмельницького.
Ще на Черкащині Олексій Григорович займався птахівництвом, очолював потужне підприємство компанії «Сван». Потім отримав пропозицію приїхати подивитися і відродити 19-гектарний птахокомплекс Березнянської птахофабрики – погодився.
— Люди тут хороші, працьовиті, — каже він, — але коли я приїхав сюди і усе побачив, то схопився за голову!
Проте Олексій Григорович не здався і створив міцний та відповідальний колектив, реконструював фабрику, було вкладено близько 20 мільйонів гривень інвестицій, закуплено обладнання у Німеччині, тепер тут усе автоматизовано. Всі процеси, необхідні для життя і росту поголів’я птиці, занесені до технологічної карти, комп’ютер сам стежить за температурним балансом, харчуванням бройлерів. Заходити до «курятника» може тільки чергова птахарка чи ветлікар, більше ніхто не має права – це береже здоров’я птаства.
«Тому ми й не боїмося ніякого пташиного грипу», — каже пан Олексій.
На підприємствах ТОВ «Березнянська птиця» та ТОВ «Бройлер», що діють у Березні, на сьогодні працює 150 осіб, буває, що роботи вистачає і на 200 працівників. Заробітну плату можна отримувати і до 100 гривень на день. Працюють люди як з Березного, так і з сусідніх сіл Менського та Щорського районів. Курчата, яких годують збалансованим і якісним комбікормом, за день додають до 52 грамів. Нині на фабриці є 175 тисяч курей, планується цього року закласти в інкубатор до одного мільйона яєць.
| Коментарі (0) |