Другий хліб Чернігівщини

Скільки легенд усіляких навигадували про цю овочеву культуру, чого тільки не пережила вона за своє існування, а все розплоджується: як була колись, так і є годувальницею не лише для людей… Чи зазнала вона за останній час якогось зовнішнього впливу через застосування прогресивних технологій, чи, навпаки, «консервується» у своєму замкнутому колі? Це і спробувала з’ясувати редакція за допомогою фахівців з картопляної галузі.

За досвідом у Мену

Цікавий метод при саджанні картоплі застосовують у Мені. Механічним пристроєм, в якого знизу є два закруглені гостряки, з’єднані між собою опорною рамою, проробляють в землі одразу дві лунки для картопляних бульб. Третій гостряк невеличкий і служить для того, аби наступне проходження по ряду було рівним. Рядки тоді не «коливаються» туди-сюди, а строго визначені по наміченому орієнтиру. Звичайно, що треба для цього чоловіча сила, бо рама сама хоч і неважка, а от гостряки, навпаки, нелегкі, бо вони повинні «самі» вгрузати в землю.
Мешканець Мени Василь Васильченко таку технологію саджання картоплі застосовує вже близько семи років. Цієї весни йому допомагає онук Богдан Джигун , учень 10-го класу Менської школи .

Практика

Що краще?

«Торік ми з дружиною використовували метод боротьби з колорадським жуком: перед саджанням картоплі її намочували у ночвах у спеціальному розчині (назву, на жаль, я забув), а потім , коли зійшла картопля, жодного разу не труїли стебла, бо жук не з’являвся. Але чув, що така отрута нібито для здоров’я шкідливіша від «звичайної» — поверхневої. Чи не могли б ви дізнатися — яка більш токсична: та, якою обробляють кущі картоплі, чи «одноразова»?
Василь і Галина Шульга,
с. Красне Чернігівського району.

> Коментар фахівця

— Що краще, — розповідає начальник інспекції з карантину рослин по Чернігівській області Володимир Яременко, — однозначно сказати не можна, бо всі подібні препарати (як «внутрішні», так і «поверхневі») мають токсичну дію, а отже – шкідливі для організму. Часто так буває, що навесні пропагують якийсь препарат і запевняють, що саме він найкращий, а через рік — два, виявляється, вже потрапив до іншої категорії і вже ним не можна обробляти картоплю, бо він дуже шкідливий.
Сам я останнім часом використовую препарат «Престиж», який належить до так званої пролонгованої дії і використовується досить ефективно для боротьби з колорадським жуком. При використанні цього препарату посадковий матеріал перед висадкою в ґрунт обробляється його розчином згідно з відповідною інструкцією. Речовина «Престижу» проникає в бульби картоплі і там акумулюється. Після появи паростків і протягом подальшої вегетації препарат включається в метаболічний цикл і зберігається в рослині до повного дозрівання бульб. Картоплю можна споживати після повного дозрівання бульб.

Цікавинки звідусіль

1450 р. до н.е.
Інки винайшли перше картопляне пюре і використовували його як ліки від ран. Сирою картоплею лікували ревматизм.
1651 р.
Інтенсивна пропаганда картоплі йде по всій Європі. Пруський король Фрідріх Вільгельм видає указ — відрізати носи і вуха тим, хто відмовляється вирощувати цю культуру.
1764 р.
Картопля з'являється на грядках Москви, Петербурга, Києва і західних околиць Росії. У селах її називають чортовим яблуком і вирощувати відмовляються.
1840 р.
Неврожаї зерна викликають інтерес російських селян до картоплі. До 1843 року на людину вже припадало близько 20 кг на рік.
1853 р.
Американський кухар Джордж Крам винаходить картоплю «фрі». Розсердившись на коментар гостя, який був незадоволений порізаними великими шматками картоплі, кухар нарізав бульби на тонкі скибочки і обсмажив їх в олії.
1927 р.
Організовуються декілька експедицій до Латинської Америки з метою пошуку нових, придатних для вирощування в СРСР сортів.
1940 р.
Картопля стає основною, а місцями і єдиною стравою в період голодних військових років.
1995 р.
Картопля вперше вирощена в космосі на шатлі “Коламбія”.
2005 р.
У картопляних бульбах виявлені речовини, що сприяють зниженню артеріального тиску.

Легенди

У них, і у нас. Як було

Якщо в Пруссії відрізали вуха через уперте небажання тамтешніх мешканців вирощувати картоплю, то в Карпатах вдавалися до іншого. У 1770 році відбулася офіційна поява картоплі на Закарпатті. Під неї виділили величезні площі, але селян довелося привчати до нової культури хитрістю – вони не вельми довіряли новій незнайомій культурі.
Робили це так. Коли картопля на посадках дозрівала, біля неї ставили охорону, проте на ніч варту прибирали. Селяни, думаючи, що охороняють щось дуже цінне, вночі потайки викопували бульбу, варили її, а потім тримали в теплій печі – почищену й порізану на кільця, у глибокому посуді, добре сховавши під товстим шаром вершків, яєць та домашньої ковбаси. Пізніше селяни почали садити картоплю й у себе на городах. Таким дивним чином вигадана страва стала дуже популярною в народі. В радянські часи дефіцит копченої домашньої ковбаси призвів до того, що її стали заміняти вареною «лікарською» ковбасою.

Народ помітив

Корисні поради звідусіль

Молоду картоплю можна не шкребти ножем, а посипати сіллю, старанно протерти ганчірочкою і обполоснути холодною водою.
Молода картопля легше обчищатиметься, якщо її на 5 хвилин залити холодною водою.
Без води обчищену картоплю можна зберігати не більш як 1 годину, при цьому посудину слід накрити чистим вологим рушником.
Обчищати картоплю і різати її слід ножем з нержавіючої сталі.
Щоб обчищена картопля не почорніла, треба до теплової обробки тримати її цілими бульбами у холодній воді. Проте зберігати в такий спосіб картоплю, як зазначалося вище, треба недовго, бо вона втрачає частину своїх поживних речовин.
Картоплю слід варити на слабкому вогні, тоді вона рівномірно прогріватиметься, бульби або шматки картоплі мають бути одного розміру.
Картопля, зварена на сильному вогні, зовні тріскається, а всередині залишається сирою.
Сині плями під час варіння старої картоплі можна усунути, додавши 1 ст. ложку (15 г) оцту на 1 кг картоплі.
Варена картопля буде смачніша, якщо у воду, в якій вона варитиметься, кинути 3—4 зубки часнику.
Стара картопля буде значно смачніша, якщо під час варіння додати трохи цукру.
Морожену картоплю слід покласти у холодну воду, тоді вона швидко відтане і стане придатною для кулінарної обробки.
Борошнисті сорти картоплі часто так легко розварюються, що їх важко зварити цілими в необчищеному вигляді, а тим більше обчищеними, навіть у добре підсоленій воді. Щоб зварити таку картоплю для подальшого використання у вінегретах чи салатах, слід до води додати огіркового або капустяного розсолу чи трохи оцту.
Позеленілі або порослі бульби треба варити тільки обчищеними, бо вони містять шкідливу речовину — соланін. При цьому зі шкіркою слід знімати і значний шар м’якушу з позеленілих ділянок та з вічками.
Зварена в лушпинні картопля обчищається значно швидше, якщо її зразу ж після варіння облити холодною водою.
Варена картопля для гарніру буде білою, якщо до води, в якій вона вариться, додати трохи оцту.
Картоплю можна пекти в духовці, попередньо наколовши виделкою, щоб бульби не тріскалися.
Смажать картоплю на добре розігрітій сковороді, а солять тоді, коли утвориться золотиста шкірочка з усіх боків. Раніше солити не слід, бо виділяється сік, шматоки втрачають форму, колір та загальний вигляд.
Перед смаженням нарізану картоплю необхідно обсушити на серветці.
Сира обчищена картопля, нарізана невеликими шматочками, під час смаження на сковороді під кришкою доходить до готовності швидше, ніж без кришки.
Картопляне пюре буде пухким і ніжним, якщо у нього додати вершкове масло, молоко і добре збити кописткою ще в гарячому вигляді.
Молоко додавати треба тільки гарячим, бо від холодного молока пюре набуває сірого кольору.
Пюре буде смачніше, якщо картоплю зварити на парі.
Гаряче молоко, якщо його додати у протерту картоплю для приготування оладків, запобігає її потемнінню.
У борщ картоплю треба класти раніше, ніж буряк.

Смачного!

Деруни з картоплі

Деруни роблять по-різному. Гуцули, наприклад, додають сир тертий, яйця, перець; на Волині – вершки та овочі; французи – горіхи; болгари – зелений горошок, моркву, гриби; білоруси урізноманітнюють м’ясом та маслом.
А ще готують деруни з такими корисними «наповнювачами», як квашена брусниця, кефір, молоко, оселедець, кропива, кисіль і чорнослив, бринза, риба, гарбуз, капуста, варений рис, петрушка…
Українські деруни зі шкварками
Картопля – 10 шт., борошно – 2 ст.ложки, сіль за смаком, жир – 100 г, шпик – 100 г, ріпчаста цибуля – 2 шт., салат.
Натерти на тертці обчищену картоплю, додати борошно, сіль і все старанно перемішати. Викласти ложкою на сковороду з сильно розігрітим жиром і обсмажити з обох боків до утворення золотистої шкірочки. Сало-шпик дрібно нарізати на сковороду, підсмажити його, додати дрібно нашаткованої ріпчастої цибулі і посмажити її зі шкварками. Перекласти готові деруни смаженим салом з цибулею і поставити в духовку на 5 — 7 хвилин. Окремо подати салат зі свіжої капусти.

Підготував Сергій Кордик
за сприяння Миколи Лазька,
державного інспектора
інспекції з карантину рослин по Чернігівській області.