Гроші на колесах

На нараду в обласній державній адміністрації з питань організації пасажирських перевезень кореспондента «Сіверщини» не пустили. Мабуть, у присутності заступника голови облдержадміністрації Олександра Бєльського вирішувались специфічні питання закритого характеру.
А вже через кілька днів після цієї наради на Красну площу Чернігова вийшли автоперевізники зі своїми претен¬зіями до обласної державної адміністрації та кількох відомств: обласного управління ДАІ, головної автотранспортної інспекції Міністерства транспорту та зв’язку України, комітету, який організовує конкурси з питань перевезень пасажирів.
Сьогодні в нашій області — дві групи основних перевізників: фізичні особи та автотранспортні підприємства, які жорстко конкурують між собою. На долю АТП припадає від 30 до 40 відсотків загальної частки пасажирських перевезень. Під час акції, організованої минулого тижня в обласному центрі, до «страйкарів» при¬мкнула і велика група приватних підприємців, які підтримують «державних» перевізників. На іншому боці площі, перед самісінькою облдержадміністрацією, розташувалися їхні конкуренти, які дуділи в дудки, коли з мегафона звучали звинувачення «опонентів» на їхню адресу та владних структур. Ці групи пікетників відокремлювали не політичні гасла. Одні й другі буцімто борються виключно за інтереси пасажирів. Насправді перевізників об’єднує суто фінансова зацікавленість. Цілком вигідний прибутковий ринок прагнуть зберегти всі сторони. Держава при цьому втрачає величезну можливість для наповнення бюджетного кошика. Ця проблематика потребує негайного втручання влади, інакше – пікетуванням тут не обмежитися. Інша річ – чи не замішані у цьому конфлікті окремі посадовці — представники контролюючих органів?
На нараді, яка відбулася того ж дня одразу після пікетування, заступник голови облдержадміністрації Олександр Бєльський повідомив, що висунуті пікетниками вимоги надумані. Були наведені деякі цифри, що спростовували ряд вимог автоперевізників. Але основна проблема незгодних спростована не була, бо головна мета пікетників – щоб галузь автоперевезень пасажирів була якнайскоріше впорядкована.
Зажди так буває: там, де панує капітал, виникають суперечки, які переходять у сер¬йозні конфлікти. Ця схема спрацювала і у Чернігові. Це підтверджує і сам начальник терито¬ріального управління головної автотранспортної інспекції в Чернігівській області Валентин Авраменко, проти якого, до речі, різко виступають пікетники-транспортники. «Сьогодні ми вимушені вдаватися до за¬стосування санкцій щодо різних порушень з боку перевізників, — розповідає Валентин Авраменко. — За це вони нам «віддячують» подібними заходами, починаючи від погроз і закінчуючи масовими виступами на площі… Нас турбують сьогодні три ключові моменти пасажирських перевезень: безпека руху, фінансова дисципліна самих перевізників, підвищення якості надання послуг. І цього ми вимагаємо від усіх транспортників, які займаються пасажирськими перевезеннями. Але одній стороні здається, що ми тенденційно підходимо до них, а до інших — більш поблажливо. Проте це не відповідає дійсності. Тому й виникають невдоволення».
Не секрет, що від самого початку приватного перевезення між транспортниками виникали всілякі розбірки, але тоді вони мали завуальований характер, і «тиха» війна за прибуток (нам, пасажирам, іноді здається, що вони борються за нас) не випливала назовні. Коли влада остаточно зрозуміла, що фінанси течуть до рук окремих ділків, почала вживати перші реальні кроки, незважаючи на перешкоджання і окремих представників самої влади, оскільки для деяких з них було дуже вигідно утримувати таке становище: прикриття прихованого нелегального бізнесу за просто так не давалося. Але й вони нічого не змогли вдіяти і з урахуванням поточного моменту на той час вчасно переінакшили свою тактику, а згодом – влилися до створюваного проекту з офіційного контролю перевізників. Так колишні «кришувальники» привабливого тіньового бізнесу стали дійовими особами в офіційній іпостасі серед інших посадовців контролюючих органів.
Відкрите і «широкомасштабне» протистояння перевізників між собою, з одного боку, та транспортними службами і перевізниками, з іншого, почалося зі створення у 2006 році спеціального органу – терито¬ріального управління головної автотранспортної інспекції. Це відомство почало активно займатися спільно зі спеціальною групою з координації пасажирських перевезень облдерж¬адміністрації наводити лад на автобусних маршрутах загального користування. Решта підприємців, які займалися автоперевезеннями пасажирів, залишилися під так званим нелегальним контролем. Для звіту вони «чесно» надавали і надають до відповідних органів необхідні документи, але суть у тому, що більшість екіпажів-машин залишаються в тіні, хоча про існування таких маршруток, безумовно, контролюючі інстанції добре знають. І зрозуміло, що таких перевізників офі¬ційно не турбують, а від часу до часу. А тому їх все більшає у різних точках міста, звідкіля вони відправляються до визначених населених пунктів. Лівий перевізник таким чином процвітає, держава зазнає колосальних збитків. Ефективність контролюючих інстанцій сьогодні, будемо відверті, досить низька. І що б там не говорили посадовці обласного масштабу про недостовірність викладених представниками АТП та окремими фізичними особами, що їх підтримують, фактів, усе ж таки більшість проблем, які висунуті ними, віддзеркалюють реальну ситуацію, що склалася навколо пасажирських перевезень. А отже, такі претензії небезпідставні. Контробвинувачення обласної влади на адресу «державних» перевізників у тому, що, мовляв, вони не ви¬тримують конкуренції, – не зовсім правдоподібні, бо змагатися чесно можна лише за справедливої і здорової конкуренції, а там, де її не існує, вести мову про це абсолютно немає сенсу. Про те, чи існують схеми тандема між деякими сторонами, причетними до пасажирських перевезень, – здогадуватися не варто. Це підтверджує і Михайло Силенок, перевізник, один з організаторів пікетування облдержадміністрації, прибічник вимог «державних» АТП.
— На міжміських маршрутах панує нині повний безлад, — говорить пан Михайло. – Чесно нелегали-перевізники не хочуть працювати. Їх такий стан цілком задовольняє. Інших, які прикривають таку діяльність, теж усе влаштовує, бо за це мовчання-потурання отримують від перевізників данину — винагороду.
У розмові з Михайлом Силенком я навів аргумент щодо не зовсім якісних послуг, які надаються «державними» перевізниками.
Якось у службових справах мені треба було їхати до Семенівки. Автобус «ЛАЗ» виїжджає з Центрального автовокзалу приблизно о 6 годині 40 хвилин, а прибуває в райцентр о 13 годині, тоді як приватна маршрутка відбуває з Чернігова о 9-їй і в Семенівці — вже о
12-їй годині. Знайома жінка, яка їхала «ЛАЗом», змерзла, бо автобус не опалювався, тоді як у маршрутці не відчувалося, що за вікнами була зима. Та й до Києва маршрутка долає відстань всього за півтори години, а з вокзалу будеш маятися всі три. На ці мої аргументи співрозмовник зауважив, що зараз ситуація зовсім змінилася. На «Автоплані» та інших швидкісних автобусах з вокзалу можна до Києва теж доїхати за 1,5 – 2 години, і якщо в Семенівку відправляється автобус о 16-ій годині, то о 19-ій він вже там. А я подумав: якщо приватні маршрутники не підігнали «державників», то якість послуг, напевно, не змінилася б?
Отже, конкуренція між перевізниками повинна обов’язково бути. Це краще для пасажирів. І не забуваймо, що сьогодні приватні перевізники готові збільшити плату за проїзд, незважаючи на те, що не так давно платня вже була підвищена. Аргументація: все дорожчає, а головне – бензин. А тому єдино вигідним для пасажирів на сьогодні є чесне суперництво між самими перевізниками. Навести сьогодні дієвий лад у цій галузі, звичайно, можна. Було б лише бажання і реальна турбота про пасажирів, а не одна фінансова зацікавленість перевізників і владних структур, що маскується за реальними проблемами пасажирів.
А в самому Чернігові, як стало відомо, найближчим часом приватні перевізники планують збільшити плату за проїзд до 1,5 гривні. Чи поліпшиться якість перевезень при цьому? Щоб упевнитися, треба вранці «прокататися» (поки за одну гривню) на «Дельфінах», які прямують від «ЧеЗаРа» до вокзалу. Протягом дня ви ще довго будете відчувати їдкий запах диму від цигарок, які викурюють водії на кінцевих зупинках, не виходячи зі своїх автобусів.

Сергій КОРДИК.
Фото автора.