Не дамо перетворити Чернігів на пустелю!

Редакція попросила прокоментувати ситуацію заступника начальника державного управління охорони навколишнього природного середовища в області Людмилу ІВАШКО (на фото).
— Людмило Григорівно, що, власне, відбулося?
— Не що інше, як внесення змін до Генерального плану забудови міста. Тобто рішенням сесії було змінено статус згаданої території в заплаві Десни без обґрунтування доцільності і екологічної прийнятності. До цього, згідно з Генпланом, вона була рекреаційною, водоохоронною зоною, де заборонене будь-яке будівництво, яке не відповідає цільовому призначенню. Тепер її перевели до категорії житлово-господарської забудови.
— Наскільки законним було таке рішення?
— Рішення є законним, коли приймається на підставі позитивних ви¬сновків ряду відповідних державних служб. Насамперед нашої екологічної, оскільки йдеться про природоохоронну зону. Такого висновку наше управління не надавало й не могло дати, оскільки це було б порушенням природоохоронного законодавства.
— Але як могло бути ухвалене таке рішення?
— Це вже проблема дотримання законодавства депутатами міської ради і робота для природоохоронної прокуратури, яка мала б внести протест щодо скасування подібного рішення.
— Так звані «інвестори» вимагають, крім 7,5, ще 11 гектарів землі понад Десною. Бо, окрім самої ділянки під забудову, туди ще хочуть тягти автомобільну дорогу. Що це за дорога, про яку так багато говорять останнім часом?
— На сесії продемонстрували рекламний ролик, де була спроба мотивувати дивну ідею з трасою понад Десною. Її чомусь називали «об`їз¬ною дорогою». Поки депутати не нагадали, що
об`їзна дорога для вантажного транспорту довкола Чернігова вже є. З київської траси транспорт звертає вліво і їде на новий міст через Десну. По старому мосту рух такого транспорту за¬крито. Ідея дороги з’явилась у містобудівному обґрунтуванні розташування багатоповерхового житлового будинку по вул.Савчука, 7а, яке затверджене рішенням сесії міської ради 21.11.07 р. без наявності висновку екологічної служби.
— Це прикрий епізод чи типова картина такої навали на природні зони міста?
— На жаль, останнім часом це вже стало типовим явищем. Нещодавно до нас в управління звернулися щодо погодження вибору земельної ділянки на спорудження будинків над самим Стрижнем, у межах прибережної захисної смуги 25 — 50 м, що суперечить ст.80 Водного кодексу. Матеріали вибору земельної ділянки під за¬плановане будівництво Держ¬упра¬влінням відхилено.
— Поговоримо про багатостраждальну річку Стрижень.
— У вересні минулого року Держуправлінням погоджено техніко-економічне обґрунтування «По¬ліпшення екологічного стану р.Стрижень». Був ряд серйозних дискусій, але врешті-решт проект екологічною експертизою погоджено. Здавалось, що нарешті міська влада повернулась обличчям до річки і практичними справами почне повертати їй багатоводність, чистоту і елементарний естетичний вигляд. Але… про проект уже забули. З’явились нові ідеї, реалізація яких буде сприяти подальшій деградації річки.
— Повернімося до дивної, якщо не сказати різкіше, ідеї забудови і «автобана» понад Десною. Невже в місті більше ніде будувати?
— У місті не існує де¬фіциту на територію під забудову. Тим же Генпланом передбачено пріоритетний розвиток забудови міста в північно-західному напрямку, тобто в бік заводу автодеталей і Масанів. Є значні резерви площ під забудову на самій території міста. Скільки ще тут старої, хаотичної забудови! Якщо з’єднати з центром міста район Шерстянки (мостом через залізницю), то з’явиться ще достатній резерв територій для забудови, впорядкують величезні техногенно освоєні території, які майже не експлуатуються.
— Забудова в природних зонах призводитиме ще й до ліквідації зелених насаджень. Вони що, зайві?
— Зовсім не зайві у нашому, здавалося б, зеленому місті. Останнім часом зелені зони міста зменшуються. Як щось вирізати під забудову – так швидко: скверик, дитячий майданчик, алею. А от посадити — руки не доходять, тим більше доглянути посаджене. Недостатньо зелених насаджень — у районі Масани. Та й житлові масиви, що йдуть за вулицею Рокоссовського в бік міських околиць, теж не більше озеленені. Окрім того, відбувається якісна де¬градація зелених об’єктів міста. На жоден з них не розроблений паспорт, відсутні плани реконструкції зелених насаджень тощо.
Бесідував Петро АНТОНЕНКО.
Фото Валерія СЕНЧУКА.
Скандальна затія зі спробою побудови так званого елітного житла й автодороги над Десною ви¬світлила ряд наших серйозних суспільних проблем. Гласність роботи влади. Роль громадян у житті міста. Питання, кого ми обираємо в депутати місцевих органів влади. Проблема «натиску» на наше місто урбаністичного монстра — Києва, адже це для них, залітних інвесторів, за словами самого ж міського голови, особливо ласими будуть наші землі, в тому числі заповідні. Люди все ж хотіли б бачити Чернігів містом славної української історії, містом туризму, освіти, чистого довкілля. А не як «передмістя» Києва.
Запрошуємо читачів «Сіверщини» продовжити цю розмову.