Кров – не водиця

Кровопускання корисне
Запевняє головний лікар Чернігівської обласної станції переливання крові Василь Зуб. І додає: «Але обов’язково в межах допустимого і з дотриманням відповідних медичних вимог».
Медичні дослідження довели, що донори, які регулярно здають кров, є стабільно здоровими. В давнину у багатьох народів лікували різні хвороби саме через крововилив.
— Крововтрата стимулює появу нових клітин крові, через що оновлюється увесь організм, відбувається стимуляція захисних сил організму, його омолодження, — розпо¬відає Василь Зуб. — В Австрії, наприклад, емблема перукарень – червоний стовпчик. Колись серед функцій цирульників було і кровопускання у невеличких дозах для покращання загального самопочуття.
— Раніше широко застосовувалась практика переливання цільної крові, але останнім часом ми відмовилися від цього, — пояснює далі головлікар, — оскільки це стало неактуальним. Нині широкого застосування набула саме компонентна терапія, тож, отримуючи від донора цільну кров, ми розділяємо її на плазму, еритроцити тощо.
Як уникнути негативного результату при допінг-контролі?
Сім років тому група спортсменів їхала у Мінськ для участі у міжнародних змаганнях. Вони звернулися до працівників Чернігівської станції переливання крові за допомогою. Лікарі зробили спеціальну медичну процедуру — кровопускання і переливання спортсменам їхньої крові. Цей метод називається аутогемо¬трансфузія. Їхня кров повертається, але вони фармацевтичного допінгу вже не мають. І жодний тест-контроль не ви¬явить хімічних сполук від вжитих препаратів.
Кров – це тканина тіла
В області працівники станції проводять щороку 35 — 40 тисяч переливань крові та її компонентів для врятування людей. Пересадка крові – це пересадка тканини подібно до нирок, печінки, а не просто процедура, при якій вливається червона рідина.
85 відсотків працівників Чернігівської обласної станції переливання крові здають власну кров для інших людей. Старша медична сестра Ніна Калиновська, яка пропрацювала тут 35 років, здавала свою кров 53 рази. А напередодні мого візиту до цього закладу саме здавала кров завідувачка відділення Ірина Зуб. Головний лікар обласної станції переливання крові теж був донором. Як я довідався, Василь Зуб нещодавно відзначив
71-річчя, але на вигляд нізащо не скажеш, що йому стільки років.
— Порівняно з останніми роками, — розповідає Ніна Калиновська, — донорство потроху активізується, але ця проблема сьогодні є гострою. Кілька років тому медична служба не відчувала дефіциту донорів крові. Люди відгукувалися на біду охоче, часто майже безоплатно. А сьогодні через нестачу донорів (а отже, й крові, її компонентів чи препаратів) передусім страждають люди, обділені здоров'ям.
За словами головного лікаря станції, в Чернігівській області більше 850 почесних донорів України. Це ті донори, які здали свою кров та плазму більше 60 разів. А в Прилуках живе донор, який здавав свою кров більше 100 разів.
Незамінна речовина крові — плазма
Працівник «Сіверщини» Андрій Грищенко постійно здає плазму крові. «Чи не шкідливо це?» — запитав я у керівника станції переливання крові.
— Навпаки — корисно, — запевняє Василь Зуб. — Те, що втрачає донор плазми, за два тижні відновлюється.
Хто може бути
донором?
Донором може бути тільки практично здорова людина віком від 18 років, в якої не виявлено антигену гепатиту В, гепатиту С, збудника малярії, антитіл до ВІЛ, блідої спірохети.
Розрізняють кадрових донорів та донорів резерву. Кадровий донор стоїть на обліку у службі крові і здає кров один раз на 56 днів. Донором резерву вважається практично здорова людина, яка може здати кров за потреби. Крім того, існують імунні донори — ті особи, які мають високий рівень природних чи набутих антитіл до збудника певної інфекції (наприклад, стафілококової).
Чи передається зло іншій людині?
Ось що на це запитання відповів Василь Зуб:
— Тканина, а такою є і кров, не може передати рис характеру, бо вони формуються в залежності від багатьох факторів і впливу нервової системи. Хоча, треба визнати, науковцями проводились до¬слідження, які показали, що пересаджене серце від однієї людини вплинуло на зміну характеру іншої.
Чи шкідлива кров від алкоголіка?
— Ми не допускаємо, щоб люди, які зловживають алкоголем, були донорами, — запевняє Василь Зуб. — Два дні, як мінімум, донор не повинен вживати спиртних напоїв. Але це не означає, що взагалі не можна пити. Червоне вино, наприклад, у допустимих межах корисне. Колись, як було мені шістдесят років і я востаннє здавав кров, то склянка червоного вина не зашкодила… Я знав, що це і для хворого нешкідливо. А я ще потім і прослідкував, якому пацієнту вона була введена. З’ясувалося, що мою кров прийняв один мешканець з Новгорода-Сіверського. А коли я працював хірургом у Срібному, то привезли важкотравмованого пацієнта, і йому треба було ввести кров першої групи, запасу у лікарні не було, тож довелося мені віддавати свою кров.
Колись один пацієнт, який видужав, дізнався з обліково-записних книг, від якого донора у нього тканина, і написав потім рятівнику листа: «Брате мій, у моїх жилах тече твоя кров». Нема більшої нагороди, ніж вдячність від людини, котрій врятовано життя завдяки твоїй крові.