Сало в шоколаді
їв відомий історик Віктор Брехуненко і поділився рецептом
Цілі серії книг представив у Чернігові в Центрі підготовки та перепідготовки державних службовців історик з Києва – „Про Україну з гонором та гумором” ви¬кликала найбільший інтерес у присутніх учителів.
«Досить скиглити! Шануймося!» – переконаний сам історик і виніс ці слова на обкладинки книг серії. Дійсно, така велика нація – а стільки плачів: і товкли нас усі, хто хотів, історія у нас без брому неможлива – твердив невдаха Винниченко... Насправді ми успішна нація – і ми товкли москалів (Конотопська битва, похід Сагайдачного на Москву), ляхів, татар та турків, історія у нас цікава і героїчна. Навіть геноцид 1933 року стоїть у ряду вірменського геноциду турками 1915 року, єврейського голокосту німцями в Другій світовій війні.
Тому серія невеличких книг, започаткована істориком Брехуненком, — велике діло. Уже вийшли розповіді про Петра Калнишевського, Івана Сірка та Івана Мазепу, про походи українських козаків на Московію і про війну більшовицької Росії з Україною, про Голодомор... Та найбільший інтерес викликають книги про українок з перцем, про український стіл і мисливство та рибальство. І в цьому ряду – „Наше сало”.
Інтерв’ю Віктора Брехуненка
„Сіверщині”
– Кожна велика нація творить свої історичні міфи. Наприклад, росіяни вигадали про переможну Куликовську битву, після якої насправді Московія ще сто років була улусом Золотої Орди, а князь Дімітрій Донськой перевдягнувся перед боєм і пролежав оглушений весь бій. Князь Алєксандр Невський насправді водив окупантів на Новгород і на своє князівство, жорстоко винищуючи, а московська влада і церква проголосили його святим. Кутузов здав Наполеону столицю без бою, але теж – герой. Скажіть, які міфи творить українська історична наука?
– Ви слушно заначили, що будь-яка нація творить міфи про свою історію. Коли від українців вимагають, щоб вони не мали жодного міфу, – то це абсурд. У Росії цінують Пушкіна як великого поета, але ніхто не говорить, що він програвав у карти селян, що був убитий через жінку… Тому і нам при зображенні, наприклад, козацтва треба на перший план виставляти, що воно зробило для України, а решту їхнього життя подавати як доважок.
– Ви казали, що газета партії Вітренко обі¬грувала проти Вас Ваше прізвище. Скажіть, воно не заважає Вам бути істориком?
– Насправді я пишаюся своїм прізвищем – воно видає моє козацьке коріння. І це індульгенція (сміється): якщо не так щось написав... І саме слово „брехати” означає перш за все „багато говорити”.
Цілі серії книг представив у Чернігові в Центрі підготовки та перепідготовки державних службовців історик з Києва – „Про Україну з гонором та гумором” ви¬кликала найбільший інтерес у присутніх учителів.
«Досить скиглити! Шануймося!» – переконаний сам історик і виніс ці слова на обкладинки книг серії. Дійсно, така велика нація – а стільки плачів: і товкли нас усі, хто хотів, історія у нас без брому неможлива – твердив невдаха Винниченко... Насправді ми успішна нація – і ми товкли москалів (Конотопська битва, похід Сагайдачного на Москву), ляхів, татар та турків, історія у нас цікава і героїчна. Навіть геноцид 1933 року стоїть у ряду вірменського геноциду турками 1915 року, єврейського голокосту німцями в Другій світовій війні.
Тому серія невеличких книг, започаткована істориком Брехуненком, — велике діло. Уже вийшли розповіді про Петра Калнишевського, Івана Сірка та Івана Мазепу, про походи українських козаків на Московію і про війну більшовицької Росії з Україною, про Голодомор... Та найбільший інтерес викликають книги про українок з перцем, про український стіл і мисливство та рибальство. І в цьому ряду – „Наше сало”.
Інтерв’ю Віктора Брехуненка
„Сіверщині”
– Кожна велика нація творить свої історичні міфи. Наприклад, росіяни вигадали про переможну Куликовську битву, після якої насправді Московія ще сто років була улусом Золотої Орди, а князь Дімітрій Донськой перевдягнувся перед боєм і пролежав оглушений весь бій. Князь Алєксандр Невський насправді водив окупантів на Новгород і на своє князівство, жорстоко винищуючи, а московська влада і церква проголосили його святим. Кутузов здав Наполеону столицю без бою, але теж – герой. Скажіть, які міфи творить українська історична наука?
– Ви слушно заначили, що будь-яка нація творить міфи про свою історію. Коли від українців вимагають, щоб вони не мали жодного міфу, – то це абсурд. У Росії цінують Пушкіна як великого поета, але ніхто не говорить, що він програвав у карти селян, що був убитий через жінку… Тому і нам при зображенні, наприклад, козацтва треба на перший план виставляти, що воно зробило для України, а решту їхнього життя подавати як доважок.
– Ви казали, що газета партії Вітренко обі¬грувала проти Вас Ваше прізвище. Скажіть, воно не заважає Вам бути істориком?
– Насправді я пишаюся своїм прізвищем – воно видає моє козацьке коріння. І це індульгенція (сміється): якщо не так щось написав... І саме слово „брехати” означає перш за все „багато говорити”.
| Коментарі (0) |