Невже Чернігів — передмістя Києва?

Дещо велемудра назва чергового засiдання Чернiгiвського прес-клубу реформ не вiдлякнула колег iз мас-медiа: представникiв преси, радiо i телебачення було чимало. Що слухали? «Участь громадян у прийняттi рiшень: яким може бути стратегiчний план розвитку Чернiгова?» Роздiлимо цю назву навпiл. Про те, що вибудовується якийсь «Стратегiчний план розвитку Чернiгова», журналiстам повiдомив, як представник мiської влади, нехай i з невеликою посадою, заступник начальника управлiння iнвестицiй та туризму Чернiгiвської мiської ради Денис Дьомiн. А про те, що самi громадяни повиннi начебто ж узяти активну участь в обговореннi плану, нам говорили експерти Центральноукраїнського регiонального навчального центру Фундацiї «Україна—США» Оксана Колiсник та Магдалена Братко. Ця громадська органiзацiя ще з червня почала в нашому мiстi проект, як залучити чернiгiвцiв до визначення долi свого мiста. Це вони здійснювали i в iнших обласних центрах. I виявляється, що й сам «Стратегiчний план» розробляється у нетрях мiської влади. Бiльше того: вже у жовтнi цього року його планують затвердити на сесiї мiськради.
Вся ця затiя не така вже буденна, суха й нецiкава, як може декому видатися. Адже йдеться про те, що мало б хвилювати 300 тисяч мешканцiв мiста: яким бути Чернiгову в перспективi? Одним iз головних iсторичних, туристичних центрiв держави? Ще одним (повторюючи радянськi часи) промисловим гiгантом? Безликим передмiстям столицi? У чернiгiвцiв зосталося всього кілька тижнів на роздуми на цю тему, її обговорення. Ось ключова формула, яким бачиться наше мiсто через 15 рокiв, взята з пропозицiй самої мiськради: «Чернiгiв — древнє, екологiчно чисте мiсто, туристичний центр України з активно працюючою економiкою та високим рiвнем життя». Чим погана формула? Вам подобається, шановнi чернiгiвцi? Дещо, правда, неконкретно. Примiром, якою бачиться «активно працююча економiка»? Це, скажiмо, потужний туристичний бiзнес чи, може, черговий хiмiчний гiгант?
Стратегiчна формула розбита на кiлька цiлей. Коротко: та ж ефективна економiка, якiснi комунальнi, транспортнi послуги i загалом розвинена соцiальна сфера, полiпшення екологiї. Є й така мета: розвиток громади з високими моральними принципами i здоровим способом життя. Ну, майже як «Моральний кодекс будiвника комунiзму» — старшi люди пам’ятають. Нарештi, «вдосконалення системи управлiння мiстом». Остання, але, може, й ключова позицiя демократичної країни. Цебто самi громадяни мають вирiшувати, як їм жити. Як-то кажуть, дай, Боже. Але з оцим саме i проблеми. Треба ж такому збігтися: в день проведення цього прес-клубу вiдбувалося ще одне дiйство, про яке тi ж журналiсти майже не чули, принаймнi не дуже зацiкавилися. Iдеться про проведене начебто ж загальномiське «громадське слухання» з проблем водопостачання. Простiше кажучи, щодо запланованого на той момент у Чернiговi подорожчання тарифiв на воду на 40%. Як ви гадаєте — цiкава, важлива для чернiгiвцiв тема? Безумовно. I «слухання» практикою мiсцевого самоврядування передбаченi. От тiльки коли їх проводять дуже скромно, без мас-медiа, мало не на околицi мiста, в офiсi самих комунальникiв, то якiсть цих «слухань» очевидна. А їх же потiм можуть видати за голос народу. Чи не вийде отак i зi стратегiчним планом Чернiгова?
У рамках обговорення цього плану зупинюся лише на однiй серйознiй проблемi мiста, яку теж пропоную обговорити. Це проблема останнiх рокiв — тиск на Чернiгiв нашої столицi Києва. Ми маємо щастя чи нещастя бути одним із двох найближчих до столицi обласних центрів, з найкращим сполученням.
Переповнений, перенасичений, жирiючий вiд висмоктаних з усiєї України коштiв, Київ невпинно повзе на найближчi регiони.
Ознаки цього? Їх вистачає. Ось один iз найсвiжiших i найгучнiших фактiв — арешт i кримiнальна справа проти голови Козелецької районної адмiнiстрацiї Володимира Француза. Хто скаже, що це не по темi? Адже це нещастя — керувати районом якраз посерединi мiж Чернiговом i столицею. Незалежно вiд вердикту слiдства, яке зараз триває, вiд того, чи дiйсно доведуть, що голова брав хабарi за видiлення землi, абсолютно зрозуміло одне: ведуться гiгантськi баталiї за землю для столичних кланiв. I не випадково фiгурують якiсь уже астрономiчнi суми начебто даваних хабарiв.
Другий факт — скуповування нерухомостi в Чернiговi далеко не чернiгiвським капiталом. Коли доходить до ексцесiв, до виселення фiрм, органiзацiй з офiсiв.
Третiй факт — висмоктування столицею робочої сили з нашого мiста. Мiський центр зайнятостi недавно, на тому ж прес-клубi, забив на сполох: майже 9 тисяч чернiгiвцiв, в основному молодих, здорових, просто працюють у Києвi (думаю, ця статистика й занижена). Деякi щодня добираються туди на роботу. Немарно одним iз найскандальнiших бiзнесiв стали автоперевезення маршрутками мiж двома мiстами, якi недавнiй губернатор областi М.Лаврик якось назвав одним iз найбiльш кримiналiзованих бiзнесiв. Власне, дивуватися висмоктуванню робочої сили не доводиться. «Жирний» Київ платить прибиральницi i сторожу бiльше, нiж бiдний Чернiгiв професору. То, може, розвивати свою економiку, малий бiзнес, дбати про працевлаштування, як пропонує той же центр зайнятостi, чи поволi перетворюватися у придаток для столичних фiрм та їх фiлiалiв?
Нарештi, такий уже крайнiй прояв столичної агресiї — кiлькарiчної давнини затiя зi спорудженням у самiсiнькому центрi Чернiгова пiдземного розважального центру. Тодi чернiгiвцям ледве вдалося вiдбитися вiд цього. Вiд вирiзування скверу в самому центрi, вiд отого дивного пiдземного гульбища. Бо невже то так уже треба було Чернiгову? Чи, скорiше, столичним жирувальникам, котрим уже, видно, стає затiсно у київських кабаре, казино i стриптиз-барах?
До сказаного можна додати скуповування i захоплення земельних дiлянок мiж двома мiстами, безконтрольну забудову, в тому числi i в заповiдних природних зонах та iсторичних мiсцях. I багато iншого. Проблема є. Безумовно, ми не вiдгородимося i не вiдгороджуємося кам’яною стiною вiд решти України та її столицi. Ми радi гостям мiста i тим iнвесторам, якi готовi й самi тут робити i зробити щось добре для мiста та його мешканцiв. Не потрiбно лише перетворювати древнiй, славний своєю iсторiєю Чернiгiв на столичнi задвiрки.