Глухий кут для держ-закупiвлi — ВИХIД Є!

«Монопольне становище та непрозорiсть дiяльностi Тендерної палати заганяють сферу державних закупiвель у глухий кут. Виправити ситуацiю допоможе Указ Президента Ющенка i рiшення РНБО», — переконаний Олег Обушний.
Сьогоднi мiсцевi органи влади стали у буквальному значеннi слова заручниками Тендерної палати, дiяльнiсть якої регламентується недосконалим i свiдомо ускладненим Законом України «Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти». Так коментує ситуацiю, яка склалася навколо Закону про держзакупiвлi, заступник голови Чернiгiвської обласної ради, голова обласної органiзацiї партiї Народний Союз «Наша Україна» Олег Обушний:
— Змiни, внесенi правлячою коалiцiєю до Закону України «Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти», призвели до значного ускладнення процедури закупiвель за державнi кошти, зокрема внаслiдок значного збiльшення кiлькостi документiв та звiтностi, запровадження взаємовиключних реєстрiв для учасникiв торгiв, а також створили пiдґрунтя для зловживань з боку посадовцiв, замовникiв i учасникiв торгiв. Про це зазначається в рiшеннi Ради нацiональної безпеки та оборони, яке вступило в дiю з 12 липня цього року згiдно з вiдповiдним Указом Президента України Вiктора Ющенка. Громадська органiзацiя — Тендерна палата України (почесний голова — до недавнього часу лiдерка Партiї регiонiв у Верховнiй Радi Раїса Богатирьова), яка була покликана слiдкувати за прозорiстю i рiвним доступом до державних закупiвель, поступово перетворюється на комерцiйну корумповану структуру. Одна з причин, що загострила ситуацiю, — надання Тендернiй палатi України, яка має статус громадської органiзацiї, невластивих для неї повноважень.
Нинi у сферi державних закупiвель Тендерною палатою практично повнiстю монополiзовано iнформацiю про закупiвлi. Зокрема, у мережi Iнтернет з’явилася iнформацiйна система «Закупiвля за державнi кошти», власником якої є госпрозрахункове пiдприємство Тендерної палати. I згiдно з листом першого вiце-прем’єра Миколи Азарова, нею повиннi користуватися всi розпорядники державних коштiв.
Тендерна палата безпiдставно завищила вартiсть послуг, пов’язаних iз органiзацiєю тендерних торгiв. Сьогоднi вартiсть внесення суб’єктiв, якi хочуть брати участь у тендерi, до тематичного каталогу, який видає Тендерна палата, складає тисячi гривень.
Народний депутат п’ятого скликання «нашоукраїнка» Ксенiя Ляпiна, яка обiймала посаду першого вiце-прем’єра палати, змушена була подати у вiдставку. «Я не можу i не хочу нести вiдповiдальностi за нелегiтимнi рiшення Тендерної палати, якi становлять пряму загрозу нацiональнiй безпецi країни, — заявила Ляпiна. — Замiсть того, щоб сприяти конкуренцiї у сферi державних закупiвель, створюється бар’єр на шляху розвитку цiєї конкуренцiї».
Наведу ще один погляд на ситуацiю. Голова Асоцiацiї мiст України Мирослав Пицик в одному з iнтерв’ю сказав: «У результатi дiяльностi Тендерної палати та пов’язаного з нею ВАТ «Європейське консалтингове агентство» проведення прозорих закупiвель стало неможливим. За розмiщення iнформацiї про майбутнi закупiвлi стягується невиправдано висока плата. Держустанови змушенi на кожну закупiвлю витрачати на 10% вiдсоткiв бiльше суми, яка пропонується. Цi грошi отримують засновники ТПУ та приватного «Європейського консалтингового агентства».
Щоб стабiлiзувати ситуацiю, навести порядок у сферi держзакупiвель, Президент i РНБО вдалися до жорстких крокiв. Зокрема, в рiшеннi Ради нацiональної безпеки i оборони, пiдтвердженого Указом Президента, серед змiн, котрi повинен внести Кабмiн до Закону про держзакупiвлi, зазначаються: скасування реєстру учасникiв закупiвель, спрощення порядку оприлюднення повiдомлень про торги (в т. ч. надати змогу це робити органам влади на обласному рiвнi) та багато iнших. Крiм того, рiшення РНБО передбачає розв’язати питання щодо застосування процедур закупiвлi будь-яких товарiв, послуг вартiстю до 30 тисяч гривень, будь-яких робiт — до 300 тисяч гривень, замiсть заниженого дiючим Законом про держзакупiвлi, що дасть змогу замовникам бiльш ефективно використовувати бюджетнi кошти.
Правоохороннi органи спiльно з ДержКРУ та Антимонопольним комiтетом, Рахунковою палатою мають провести перевiрки додержання законодавства з питань державних закупiвель.
Сьогоднi постала гостра необхiднiсть обласним уповноваженим органiзацiям (антимонопольним кабiнетам тощо) видавати сертифiкати про проведення того чи iншого виду тендера. А не «кланятися» заради кожного цього сертифiката приватному «Європейському консалтинговому агентству» в Києвi.
Тендерна палата монополiзувала систему державних закупiвель. Єдиний вихiд iз кризи — децентралiзацiя i демонополiзацiя дiяльностi Тендерної палати.