170-й ранок Широкої війни
Прийшов він тихим після вчорашніх тривог, вітряним і сонячним. Прийшов, коли, здається, з мого краю вже відлетіли бусли – чорногузи. Ще позавчора вони вихожували сіножатями, а один з них стояв навершям букви І на стовпі, спогорда поглядаючи на собачо- дрібнопташино-людську метушню внизу, а сьогодні їх чорні гнізда сигналізують про скору зиму. Хтозна чи буде вона морозною, але сніжною буде точно, бо горобина рясно світить червоними точками ґрон серед ще зеленого листя.
Що змінилося на фронтах Широкої війни за проминулі дні? Головна емоція, що сколихнула українців і налякала росіян – удар по Криму, по Новофедорівському аеродрому у Саках. Самі росіяни визнали загибель 60 військових, а наші заявляють про втрату окупантами від 9 до 15 літаків. Удар по Криму свідчить, що Україна нічого не забула, ні від чого не відступилася і, як казав колись Джохар Дудаєв, українці завжди повертаються по своє. Він служив у Полтаві, він знав.
Так само як ми повернемося і по свою частку в долі російсько- радянської імперії, яка створена була, люби, Боже, правду, значною мірою українцями. Тож чого би ми мали відмовлятися від своїх поту і крові на Далекому Сході, на східній Слобожанщині, на Стародубщині і на Кубані, в Сірому Клині і на Камчатці, де наш Завойко уже в 19 столітті помідори вирощував…Тому і розмова в чернігівській «Просвіті» про перспективи розпаду Російської Федерації викликала жвавий інтерес навіть невір- скептиків. Одне видання так і написало: «У Чернігові УЖЕ обговорюють перспективи розпаду росії». Бо пора, щоб не було потім, як у Шевченка: «Хвалитесь, що Польща впала? Правда ваша – Польща впала та й вас роздавила»…
На обговоренні у «Просвіті» прозвучало запитання – а коли ж буде розпад? Ну, тут можна б поіронізувати за прикладом казки, коли вовк захотів хліба і прийшов навчитися як його пекти та за кожною дією (посіяти\пожати\змолоти і т.д.) нетерпляче перепитував: «І вже можна їсти?». А можна й дати точну відповідь: розпад Росії почнеться із розпаду «Газпрому». Бо це єдина економічна «скрєпа», як вони кажуть. І не лякаймося уявної могутності РФ, бо її валовий національний продукт тільки в два рази більший за ВНП маленького острова Тайвань. Або можна сказати інакше – весь ВНП Росії менший за ВНП Нью-Йорка. А якщо антигітлерівська/тобто антипутінська коаліція вирішила помагати Україні, то хто переможе – результат відомий наперед.
Війна, на жаль, буде довшою, ніж ми очікували – в кращому разі у жовтні припиняться активні бойові дії, але і зиму і весну вона триватиме. Не в останню чергу через те, що Захід вибрав стратегію повільного перемелювання потуги Росії. Так, ціною української крові і нашого поту, ціною наших смертей і наших руїн – а що робити, як на нас напали?! Що робити, якщо Захід боїться розпаду Росії і трохи боїться ядерної кнопки в руках у андрофагів, які обстрілюють Запорізьку атомну, цинічно заявляючи, що то роблять українці ?!
… Думаю про оцей феномен, коли навіть у Чернігові, за свідченням Сєргєя Карася, проходить жінка років 55 біля пікетників, що стояли з плакатами про вбивство росіянами «азовців» у Оленівці, і каже: «То українці самі себе повбивали!». Це ж як діє пропаганда, щоб отаке виворотно-мерзопакосне можна тримати в голові і вибльовувати на чорний свій язик?! Та біда, що так думають більшість росіян, бо он навіть мій колишній сусід по селу, який служив прапорщиком у російській армії і живе в Москві, точно те саме казав своїй рідній сестрі, що в селі так і живе. А та каже: «Гриша, це як же – кияни стріляють по чернігівцях, а ми по сумчанах?!». Такі глибокі питання, видать, не під силу умам російських громадян, навіть якщо їх прізвища на –енко, а родичі живуть в Україні. Добре, що в часи Геббельса не було телевізора, бо хтозна чи й переміг би вільний світ Третій Рейх …
Наближається Спас, Преображення Господнє і одне медіа брало в мене інтерв’ю про ГКЧП і знамениту нашу телеграму. Розповідав і думав про символіку: Преображення Господнє тоді, 31 рік тому, преобразило Україну, Росію, світ – СРСР розпався, як картковий будинок. Тремтячі руки янаєвих-пуго не могли втримати колесо історії. Крутяться жорна й зараз, підхльостувані непрестанними молитвами українців, перемелюючи Росію, щоб було за нашим прислів’ям “перемелеться мУка- мукА буде» (мовні пуристи хай помовчать). А мені спогадується маленький, сухенький, весь у білому перший наш Патріярх Мстислав Скрипник, коли він вийшов перед огромом Другого з’їзду Руху і почав: “Боже великий, Боже всесильний! Ми, нерозумні діти Твої, у покорі сердець наших приходимо до Тебе…». Лунала патріарша молитва за Україну і сповнювалися серця наші Духом Господнім, духом перемог. Не вивітрився Дух той і зараз, бо бачимо, як Україна підводиться над обширами світу, преобразуючи його.
Василь ЧЕПУРНИЙ
На фото: у Чернігові, як йти до музею Коцюбинського - розбита українська хата на фоні російської церкви
Що змінилося на фронтах Широкої війни за проминулі дні? Головна емоція, що сколихнула українців і налякала росіян – удар по Криму, по Новофедорівському аеродрому у Саках. Самі росіяни визнали загибель 60 військових, а наші заявляють про втрату окупантами від 9 до 15 літаків. Удар по Криму свідчить, що Україна нічого не забула, ні від чого не відступилася і, як казав колись Джохар Дудаєв, українці завжди повертаються по своє. Він служив у Полтаві, він знав.
Так само як ми повернемося і по свою частку в долі російсько- радянської імперії, яка створена була, люби, Боже, правду, значною мірою українцями. Тож чого би ми мали відмовлятися від своїх поту і крові на Далекому Сході, на східній Слобожанщині, на Стародубщині і на Кубані, в Сірому Клині і на Камчатці, де наш Завойко уже в 19 столітті помідори вирощував…Тому і розмова в чернігівській «Просвіті» про перспективи розпаду Російської Федерації викликала жвавий інтерес навіть невір- скептиків. Одне видання так і написало: «У Чернігові УЖЕ обговорюють перспективи розпаду росії». Бо пора, щоб не було потім, як у Шевченка: «Хвалитесь, що Польща впала? Правда ваша – Польща впала та й вас роздавила»…
На обговоренні у «Просвіті» прозвучало запитання – а коли ж буде розпад? Ну, тут можна б поіронізувати за прикладом казки, коли вовк захотів хліба і прийшов навчитися як його пекти та за кожною дією (посіяти\пожати\змолоти і т.д.) нетерпляче перепитував: «І вже можна їсти?». А можна й дати точну відповідь: розпад Росії почнеться із розпаду «Газпрому». Бо це єдина економічна «скрєпа», як вони кажуть. І не лякаймося уявної могутності РФ, бо її валовий національний продукт тільки в два рази більший за ВНП маленького острова Тайвань. Або можна сказати інакше – весь ВНП Росії менший за ВНП Нью-Йорка. А якщо антигітлерівська/тобто антипутінська коаліція вирішила помагати Україні, то хто переможе – результат відомий наперед.
Війна, на жаль, буде довшою, ніж ми очікували – в кращому разі у жовтні припиняться активні бойові дії, але і зиму і весну вона триватиме. Не в останню чергу через те, що Захід вибрав стратегію повільного перемелювання потуги Росії. Так, ціною української крові і нашого поту, ціною наших смертей і наших руїн – а що робити, як на нас напали?! Що робити, якщо Захід боїться розпаду Росії і трохи боїться ядерної кнопки в руках у андрофагів, які обстрілюють Запорізьку атомну, цинічно заявляючи, що то роблять українці ?!
… Думаю про оцей феномен, коли навіть у Чернігові, за свідченням Сєргєя Карася, проходить жінка років 55 біля пікетників, що стояли з плакатами про вбивство росіянами «азовців» у Оленівці, і каже: «То українці самі себе повбивали!». Це ж як діє пропаганда, щоб отаке виворотно-мерзопакосне можна тримати в голові і вибльовувати на чорний свій язик?! Та біда, що так думають більшість росіян, бо он навіть мій колишній сусід по селу, який служив прапорщиком у російській армії і живе в Москві, точно те саме казав своїй рідній сестрі, що в селі так і живе. А та каже: «Гриша, це як же – кияни стріляють по чернігівцях, а ми по сумчанах?!». Такі глибокі питання, видать, не під силу умам російських громадян, навіть якщо їх прізвища на –енко, а родичі живуть в Україні. Добре, що в часи Геббельса не було телевізора, бо хтозна чи й переміг би вільний світ Третій Рейх …
Наближається Спас, Преображення Господнє і одне медіа брало в мене інтерв’ю про ГКЧП і знамениту нашу телеграму. Розповідав і думав про символіку: Преображення Господнє тоді, 31 рік тому, преобразило Україну, Росію, світ – СРСР розпався, як картковий будинок. Тремтячі руки янаєвих-пуго не могли втримати колесо історії. Крутяться жорна й зараз, підхльостувані непрестанними молитвами українців, перемелюючи Росію, щоб було за нашим прислів’ям “перемелеться мУка- мукА буде» (мовні пуристи хай помовчать). А мені спогадується маленький, сухенький, весь у білому перший наш Патріярх Мстислав Скрипник, коли він вийшов перед огромом Другого з’їзду Руху і почав: “Боже великий, Боже всесильний! Ми, нерозумні діти Твої, у покорі сердець наших приходимо до Тебе…». Лунала патріарша молитва за Україну і сповнювалися серця наші Духом Господнім, духом перемог. Не вивітрився Дух той і зараз, бо бачимо, як Україна підводиться над обширами світу, преобразуючи його.
Василь ЧЕПУРНИЙ
На фото: у Чернігові, як йти до музею Коцюбинського - розбита українська хата на фоні російської церкви
| Читайте також |
| Коментарі (0) |