160 років Редьярду Кіплінгу

«Коли душа згоряє вся одразу, / І тільки воля каже: «Треба жить!»» : до 160-річчя від дня народження Редьярда Кіплінга (30.12.1865, Бомбей (сучасна назва – Мумбай) – 18.01.1936, Лондон)

Якщо, забувши біль, поразки, втому,
Свій шанс єдиний зможеш віднайти, –
Твій, сину, світ і все, що є у ньому,
Та більш того – тоді Людина ти!

Такою глибоко оптимістичною настановою завершується вірш Редьярда Кіплінга «Якщо…», створений 130 років тому геніальним поетом і новелістом, першим англійцем – лауреатом Нобелівської премії з літератури (1907).

Минає століття: у 1995 р., згідно з даними опитування ВВС (Британська телерадіокомпанія), вірш визнається найпопулярнішим, будь-коли написаним англійською мовою!

Показово: станом на сьогодні існує майже 15 перекладів «Якщо…», з них чотири виконано політв’язнями радянських таборів (Святослав Караванський, Дмитро Паламарчук, Євген Сверстюк, Василь Стус) під час заслання! Переклад, наведений вище, створено Максимом Стріхою, відомим українським науковцем і перекладачем.

Особисто мене глибоко доторкає такий факт життєпису видатного письменника. Розпочинається Перша світова, і 18-річного Джона, єдиного сина, попри його переконливе бажання, не беруть до війська (у хлопця міопія високого ступеня, тобто короткозорість). Батько, знайомий з лордом Робертсом, головнокомандувачем Британської армії, сприяє відправці сина на фронт.

Найтрагічніше в цій історії. Лише у 1992 р. вдається ідентифікувати тіло загиблого Джона (і результати експертизи ще не є повністю достовірними!). Нагадаю: Редьярд Кіплінг помирає у 1936 р., проте у часі подальшого життя після смерті єдиного сина стає активним учасником Комісії з воєнних поховань, зокрема, саме він є ініціатором встановлення стел Невідомому солдату.

Валерій ПОМАЗ