160 років, а питання лишаються...

Михайло Коцюбинський - класик, визнаний і совітською владою, і українською. Сьогодні йому 160 років, написано про нього купу книг і дисертацій, немало народу мають заробок на його імені, а недосліджених тем - маса.

Скажімо, дуже мало відомо про походження: мати його Гликерія Максимівна твердила про походження з молдавського боярського роду Абаза, а Степан Процюк пише, що батько був не просто дрібним урядовцем, а поліцейським, що й дало Михайлу враження для написання оповідання "Подарунок на іменини".

Також мало що відомо про Братство тарасівців, куди входив Коцюбинський. Історики його практично не досліджують.

Брехня про зустріч Коцюбинського з Лєніним на Капрі спростована, але чому всі четверо дітей пішли на сторону большевиків?

Юрій, старший син, вказував роком народження рік одруження батьків - з чого б то? А його сестра Ірина в доносі у ЧК на брата писала, що він не має прав на майно/будинок? Дивно, як для старшого нащадка...

Історія ж Ірини (у заміжжі - Данюшевської) взагалі оповита таємницями: наприклад, ви знали, що вона у сталінські часи була прокурором Чкаловської області, маючи при тому двох братів, уже розстріляних як "врагов народа"?

Не менше таємниць і щодо дружини Коцюбинського - революціонерки- терористки Віри Дейші, рідний брат якої має інше прізвище - чи не дивно? Коли я в музеї питав чому таке дивне прізвище - Дейша, мені викладали версію Ірини Михайлівни: мовляв, вони по роду мали прізвище Діжа, а через русифікацію стали Дейшами. Якраз - якби через русифікацію, то стали би Дєжовими чи Бочкарьовими...

Більше - в моїй книзі "Титли і коми". Можна придбати через сайт видавництва "Дискурсус", у чернігівських книгарнях чи в мене.

Василь ЧЕПУРНИЙ