Яке насіння найкраще?

Або ще так буває: посадили, наприклад, томат, а як називається сорт забули і виходить потім як у казці, знайди те не знаю що. Найпростіше в такому випадку мати своє насіння. Просто з кожного уподобаного кущика відібрати пару найкращих плодів і зібрати з них насіння. Від цього матимете тільки переваги: рослини будуть адаптовані до ґрунту вашої ділянки, таке насіння краще сходить, бо свіже, його не треба протруювати.

Слід тільки пам’ятати , що насіння можна збирати тільки з сортів, бо гібриди, позначені F1, не несуть в собі закріплених материнських якостей. Хоча якось зустрічала в журналі «Огородник» таку інформацію: жіночка купує досить дороге гібридне голландське насіння. Протягом двох-трьох років збирає насіння з гібридів отримуючи досить пристойний урожай, а потім поповнює свою колекцію оригінальним насінням і трохи економить кошти. А взагалі можете спробувати вивести навіть власний сорт, якщо матимете трохи часу і терпіння.

Ось як було у мене. Відпочиваючи влітку у санаторії побачила на клумбі симпатичні чорнобривці з оригінальною формою квітки. Як називається цей сорт або гібрид я не знала, просто зірвала декілька коробочок з насінням. Наступного року висіяла у себе на грядці. Частина квітів мала махрову квітку, а частина - квітки простої форми, які я зірвала, щоб не було перезапилення, а з уподобаних квиток знову зібрала насіння. Наступного року все повторилося знову. Цього разу частина квітів мала махрову квітку, а частина просту, тільки цього року простих квіток було набагато менше і знову я їх обірвала, а з махрових зібрала насіння. Цього літа знову хочу продовжити свій експеримент і не втрачаю надію, що буду мати свій сорт чорнобривців. Методом відбору можна вивести новий сорт або покращити вже існуючий. Так створювалися сорти так званої народної селекції.

Практично всі городники час від часу збирають своє насіння. Зовсім просто зробити це з гороху, квасолі, кропу, салату, баклажанів, томатів, перцю.

Якщо на городі росте петрушка «другорічниця» то можна зібрати декілька суцвіть на насіння. Доречи, якщо проґавити цей момент то петрушка може насіятись сама і сходи будуть дуже дружні, теж саме стосується і пастернаку.

А якщо хочете мати своє насіння огірків, то тут треба бути уважним. На ділянці треба садити тільки один сорт , слідкувати щоб поблизу не було інших «родичів гарбузових». Ці поради стосуються також і кабачків з гарбузами, а також динь.

А щоб мати свіже насіння цибулі Борис Андрійович Бублик радить:
Відберіть декілька цибулин, що прийшлися до смаку, на весні висадіть на грядку і кожного року матимете своє свіже насіння. Треба тільки обережно зрізати квітконоси з насінням щоб не ушкодити маленьку цибулинку, що сформувалася на місці материнської цибулини.

Ще одна цікавинка про представника родини цибулевих – про часник. Якось декілька років тому постала переді мною проблема – з кожним роком зменшувався врожай часнику, хоч і кожного разу садила на новому місці, і підживлювала, і ціпки видаляла, а часнику нема. Поки в книжці Б.А.Бублика «Ваш город…» не прочитала, що часник на відміну від цибулі має властивість до сповзання розміру головок, якщо посадив дріб’язок то і викопаєш теж саме, і постало питання де взяти садивний матеріал. Купувати не хотіла, бо за смаком і іншими показниками свій часник мене повністю влаштовував. І тут ще одна підказка з книги Павла Трануа «Треугольные чудо-грядки». Автор розповідає як він відкрив для себе спосіб розмноження часнику, не через посів малесеньких бульбочок, а із звичайнісінького часнику, треба просто забути його викопати. А було так: з ділянки площею приблизно 1 м2 забули викопати часник, а коли згадали було вже пізно і часник пішов у зиму. На весні на грядці з’явилися численні зелені паростки, в головках проросли всі зубки. Пересаджувати було не бажано, бо ушкоджені корені стримують розвиток рослини. Все залишилося так як і було, тільки проводилося підживлювання і стримування бур’янів. Від нестачі світла рослини не страждали, а восени на цій ділянці виросло зовсім не те на що очікували. Сподівалися, що буде багато мілких цибулин, а виявилося, що кожен зубок перетворився на однозубку і не просту, а відмінної якості, просто першокласний садивний матеріал. Спитаєте, а яка різниця? Різниця є і досить суттєва. При посіві малесенькими бульбочками дуже важко виростити великі одно зубки, які будуть запорукою щедрого врожаю, а тут практично без зусиль і такий результат. На власному городі я випробувала цей метод і він спрацював.

Тож експериментуйте на городі, робіть висновки і не треба буде витрачати час і гроші на пошук насіння, бо ваше власне буде найкраще і найврожайніше. А власне насіння і є запорукою гарного врожаю.

Оксана БУЛКІНА, координатор Чернігівського КОЗ