Чи оживить новий проект мертву воду?

Річка Стрижень веде свій початок від села Великі Осняки Ріпкинського району і впадає у Десну поблизу Золотого пляжу в Чернігові.
Замулена тепер у більшій частині своєї території, колись ця річка була судноплавною і повноводною, про що підтвердила на зустрічі з журналістами у Чернігівській міській раді начальник управління архітектури та містобудування, головний архітектор Чернігова Людмила Павлінська.

Відомий не лише на Чернігівщині історик В. Руденок, досліджуючи джерельні витоки цієї річки, вказує на те, що колись уздовж Стрижня були різні поселення, про що свідчать знайдені археологами матеріальні докази.

Як зазначав В.Руденок, уперше назва цієї річки згадується в Лаврентієвському літописі у зв'язку з подіями 1078 року, коли Чернігів був узятий в облогу вояками князів Ізяслава та Всеволода Ярославичів, а також їхніх синів — Ярополка та Володимира Мономаха.
Довгий час Стрижень був головним джерелом, яке забезпечувало місто питною водою. Тому на випадок облог, які нерідко траплялись у ті часи, з боку полкової канцелярії до річки був виритий підземний хід — вилазка, яка існувала до знесення фортечних валів на рубежі XVIII — XIX століть.

У давнину Стрижень у багатьох місцях був перегороджений греблями, на яких стояли млини. Перша відома писемна згадка про них датується 20 березня 1650 року.

Відомий під назвою «Красний міст», звели десь за часів гетьмана Івана Самойловича (1672 — 1687 роки), який наказав розкопати греблю Павла Полуботка з великим млином на декілька кіл. Після цього було перерване сполучення між правобережною та лівобережною частинами міста, що було недопустимим. Таким чином, можна стверджувати, що Красний міст є найстаршим з усіх чернігівських мостів. Певною мірою це підтверджується і тим, що 1786 року за наказом губернатора було здійснено капітальний ремонт моста.

Архітектор Людмила Павлінська зазначає, що увесь час, і також до революції 1917 року, Стрижень забезпечував мешканців міста водою, у тому числі питною. Тому не дивно, що чернігівська міська влада опікувалася його санітарним станом, про що свідчать численні постанови думи та бурхливі дискусії з цього приводу на її засіданнях.

Спеціальними постановами заборонялося скидання гною, сміття та різних нечистот біля берегів Стрижня, по всій його течії. Заборонялося прати білизну та мити різні предмети, вивозити з міста гній та сміття в яри, з яких вода після дощу та під час розтавання снігу стікає до річки. Порушникам таких вимог загрожувала судова відповідальність.
Це було колись. А тепер?

Санкції за викинуте сміття стали жорсткішими

Влітку та восени майже на висохлій річці чого тільки не побачиш: скляні та пластикові пляшки, гнилі овочі, колеса гумові, всіляке лахміття, залишки будівельних матеріалів, навіть здохлі коти та собаки.

«На мене деякі люди вже сердяться з-за того, що я їм постійно роблю зауваження, — розповідає мешканка Чернігова Віра Олексіївна Соколова, яка мешкає в будинку по вулиці Академіка Реви, в районі вулиць Пархоменка — Борисенка, де «протікає» Стрижень. — Не можу спокійно дивитися, як деякі сусіди виносять у яр усілякий непотріб… Хоча, треба сказати, найближчі сусіди, по наш бік вулиці, вже перестали забруднювати річку, а от з іншого боку — все триває. І хоча їх іноді штрафують, але що для них отой штраф?»

Коли Віра Олексіївна мене відвела до берега річки, я жахнувся: такого звалища ще не бачив! Аж неприємно було туди дивитися: глибоченний і довжелезний рів, наповнений чим завгодно, тільки не водою.

«Колись ми провели експеримент і розчистили одну ділянку річки з тим, аби подивитися, яка ситуація в подальшому виникне у цьому місці, — розповів в одному з інтерв’ю міський голова Олександр Соколов. — Однак вже через деякий час це місце було не впізнати — все було настільки засмічене, що вести мову про очищення слід лише після того, як наші люди зрозуміють: культура людська повинна бути значно кращою».

Начальник управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради Вадим Антошин з цього приводу сказав наступне: «Нещодавно Верховною Радою прийняті додаткові штрафні санкції за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів. І треба зауважити, що ці санкції значно вищі, ніж були раніше».

Вадим Антошин наголосив, що притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, до відповідальності, передбаченої законом, не звільняє їх від обов'язку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог цього законодавства.

В. Антошин погодився з висловленими міркуваннями журналістів щодо самовільного захоплення деяких прибережних територій окремими мешканцями міста. Це призвело до того, що їхні господарства майже впритул наблизилися до річки, а це вже проблема прибережних смуг.

Міський господарник підкреслив, що деякі жителі примудрилися навіть провести каналізацію так, що водостоки потрапляють прямо у річку. Усі ці питання, як зазначив Вадим Антошин, згодом вирішуватимуться в юридичній площині.

Робота закипає

А поки що, на чому акцентував увагу присутніх у міській раді заступник міського голови Олександр Сердюк, розпочнуться відповідні роботи (це буде перший етап) з реалізації проекту «Поліпшення санітарно-екологічного стану річки Стрижень».

За його словами, ці роботи передбачають реконструкцію шахтного водоскиду у гирлі річки, розташованого у місці перетину вулиці Берегової з річкою Стрижень.

Це дозволить, по-перше, налагодити санітарні пропуски, які б забезпечили проточність води у водоймах, що знаходяться на річці Стрижень. По-друге, підготувати увесь спектр заходів для подальшої роботи.

За словами Олександра Сердюка, очищення Стрижня – проблема не лише міста Чернігова. «Необхідно вести мову про комплексний підхід, оскільки потрібно розчистити русло річки, відновити джерела, які її живлять, та провести реконструкцію очисних споруд», — переконаний заступник міського голови.

Як повідомив директор інституту «Чернігівводземпроект» Анатолій Клименко, початком втілення проекту стали підготовчі роботи з облаштування спеціального майданчика, де розташовуватиметься техніка та будуть розміщені резерви ґрунту. Для проведення робіт на річці зведуть дві греблі, які потім розберуть. У деяких місцях доведеться викорчовувати дерева, на їхньому місці висадять нові саджанці.

«Ми поки що думаємо, — ділиться враженнями Анатолій Клименко, — які дерева висаджувати — верби чи берези. А, може, трохи тих та інших». Я привів приклад, як в одному з господарств Городнянського району вздовж річки протягом 10 кілометрів спиляли верби, а на їхнє місце повисаджували молоді берези, і вже за три-чотири роки вони схилилися в притул до води, на що голова господарства сказав мені: «От мудрі були люди раніше — знали, що біля річки треба висаджувати. Верби зміцнюють ґрунт, і це не дає йому зсуватися у воду, а березам біля води — не місце».

Звичайно, багатьох цікавить стан води у відновленому Стрижні, яка надходитиме в Десну. Людмила Павлінська розповіла, що ще за радянських часів експертна комісія, яка серйозно взялась за дослідження річки, дійшла висновку, що вода у Стрижні мертва, а отже її не те, що поєднувати з Десною не можна було, а й ловити рибу та купатися заборонялося. Відтоді всілякі подальші роботи припинилися.

Для запобігання засмічення Десни, в яку впадає Стрижень, проект передбачає спеціальне затримувальне обладнання, що дозволить зібране сміття сортувати, складати у контейнери і вивозити на міський полігон. Так, принаймні, задумано.

Розпочатий проект виконуватиметься відповідно до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 3 грудня 2009 року, яким затверджено робочий проект реконструкції шахтного водоскиду в гирлі річки Стрижень у місті Чернігові. За результатами процедури відкритих торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти виконавцем робіт визначено державне підприємство «Чернігівська пересувна механізована колона № 59 (ПМК-59) виробничого акціонерного товариства «Чернігівводбуд».

Завершити роботи планують до кінця літа. Вартість проекту складає 1,5 мільйона гривень, які виділені з міського природоохоронного фонду.

Як проінформував начальник управління земельних ресурсів Юрій Титаренко, врегулювати земельні відносини на берегах Стрижня має проект відведення прибережної захисної смуги, який зараз розробляє «Чернігівводземпроект» спільно з управлінням земельних ресурсів міської ради. Як зазначив Юрій Титаренко, прибережна захисна смуга має бути до 25 метрів, хоча у межах населених пунктів її розмір може бути меншим, відповідно до містобудівної документації.

Залишилося нез’ясованим питання: чи є нині мертвою вода в річці Стрижень? Бо ж відомо, що в урочищі «Ялівщина» поблизу річки розташоване старе кладовище. Серед чернігівців поширені чутки, що періодично вода підмиває місце поховань, і трупи потрапляють у річку. Про це я запитав Людмилу Павлінську. Її думка з цього приводу така:

— Ніхто точно такою статистикою не займався, але кожний, хто має будівельну освіту і хто має елементарне уявлення про геологію, зрозуміє, що при паводках, проходженні підземних вод відбувається їх зміщення. При піднятті до високого рівня, особливо це помітно навесні, вода проникає будь-куди і насичується різними мікроелементами, у тому числі трупною отрутою, якщо це біля кладовища, наприклад. Так само, як і у людини, в якої по артеріях циркулює кров, так і підземна система функціонує за визначеними природою законами і, протікаючи з різних кишень по своїх артеріях, потрапляє у річку… Років п’ять тому один підприємець планував поблизу Золотого пляжу, у місці, де стикаються прибережні смуги Стрижня і Десни, побудувати розважальний комплекс, однак експертна комісія з фахівців санепідеміологічної станції не дозволила розташувати атракціони, оскільки вода зі Стрижня, яка омиває берег біля пляжу, є мертвою. І перебування у такій воді є небезпечним для здоров’я людини.

Сергій КОРДИК