Розумна ідея за "порядних людей" у ВР, які мали б змінити постійно приписаних. То нехай йдуть молоді. Адже он, бачите, як знов "устаткували" списочек опозиції!? І поки сидитиме "гвардія" по кілька скликань -не чекай на втілення отих двох пунктів, про які йдеться у пана Горяєва. Так, що не треба перейматися Боксером. Головне, що ріввень совісті досі Віталій Клічко демонстрував зовсім не схожий на тих, хто щоденно себе піарив на всіляких "Програмах", "Проривах...", "Універсалах" тощо.
Дуже прикро, коли колишні великого гатунку політики у нашій країні, зійшовши з місця виконання своєї місії, починають щось коментувати чи аналізувати. Що тут можна сказати? Не час. Адже це не у країні зі сталою демократією, а так і з відповідним менталітетом головних дійових осіб.Бо так виходить, що приправши речі зі свого кабінету, як показує життя, та ж сама особа знов мріє всілякими варіантами піднятися до найвищого місця. Особливо це стосується президентів. Здавалось би:закінчив свій термін, все!Йди на відпочинок і тихенько працюй на онуків, правнуків, на те "село", де твоя державна дача. Так ні,все по-іншому виходить. І той же шановний Леонід Макарович спробував походити по блокам "не Такам" та партійках. А тепер ось і Віктор Андрійович якусь власну тактику мріє ще раз випробувати після блискучої поразки 2011.Що тут сказати? Ось тому з паном Тарасом погоджуюся на всі 100, чого не виходить з паном Сергієм, бо звучить лукаво. Та й паралелі не зовсім доречні. Ну хіба що для того, що нехай буде!? Адже добре відомо, що РУХ на ту пору звинувачували саме так, як пише автор коментаря , бувші райкомівці, комсомольські ватажки та вся українофобська брудота. Натомість сьогодні на адресу "вождя " Памаранчевої революції недобре слово потужно лунає від тих, хто привів його на Говерлу, щоб у наступному довести до БАНКОВОЇ! Не часто таке зустрічаємо за новітньої історії, але факт!
Чудовий матеріал. Просто у корінь. Прикро тільки, що не зовсім вірно у часі. Але, мабуть, таки права авторка, заявивши про право порушити питання-відповідь І.Ванніковой,"великій" діячці частини українського політикума, похованого за хмарами президентських виборів 2010 року, навіть у таку сумну годину. І тема ваннікових , на жаль, супроводжує Україну впродовж століть. Ось і на 21 році життя , вступаючи у дорослість, рідна держава "зусиллями" схожих на "героїню" публікації пані Галини Ярмак, скоріш за все вимушена не рік і не два нести на своїх плечах отой тягар плебейства. Яка ж то все таки гидота те життя з перманентно роззявленим ротом та виторищеними зеньками у напрямку північного сходу!? А ще сунуться у велику політику! Нема зміни еліт, а вірніше-відсутні умови та можливості. Ось і знов ці імена, кілька років тому зовсім нечуті та небачені на загал, сподіватимуться вкотре наблизитися до місця під купалом, яке у нас є для них набагато значущим ніж Сонце для Землі. І з цим прохідним квитком за маршрутом, який надасть право усвідомлювати себе великим і розумним, вони так і продовжуватиме мислити згаданими категоріями провінційних політиків. А ще - підживлювати навіть своїми безглуздими думками енергетику тих, яким виходить просто визначено стояти на колінах перед привідом минувшини, забуваючи про високий український дух.
Десять разів правий пан Андрій. Опозиції, як визначально протилежної політичної сили у пику антиукраїнським силам наразі у парламенті нема. Просто є окремі люди, які в силу різних причин наділені певними амбіційними якостями від прирроди, а тому, інколи, здаються доволі категоричними та радикальними. Однак то лише зовнішня омана. Системної проукраїнської сили, здатної стояти на варті українства , використовуючи комплексну практику охорони духовного кордону від нечистої-нема. Ось тому сьогодні остаточно має розвіятися , коли ще й існувала, віра та сподівання на якісь можливі потуги тих, хто "тер штани" у парламенті бува навіть десятиліттями. Народ має зробити здвиг до переваги у своєму виборі націонал-патріотичним достойникам. Адже краще мати у Верховній Раді ту постійну напругу часів Вячеслава Чорновола, ніж споглядати на ту ганьбу бездарного злиття в унітаз , та ще й так безсоромно, базових українських підмурків.
Закон прийняли. Бо опозиція так і не змогла,у стилі колишнього очільництва у парламенті Вячеславом Чорноволом, довести до пуття щось схоже на відстоювання позиції. Всі ці люди, що продовжують ототожнювати себе з народними обранцями від опозиції, просто скомпроментували свій імідж по повній програмі. Але шанс є завжди. Так і у них він лишається. Треба тільки назавтра скласти з себе повноваження обранців народу задля власного відстороненння від чорнухи, яка відбувається у парламенті. А ще, чесно кажучи, соромно за лідерів опозиції, під руками у якої є "потужні" міські та обласні організації у Києві та області. Невже вивести на вулиці 10-15 тисяч нормальних людей- то є проблема? Де Ю.Костенко, В. Кириленко, Б.Тарасюк. Мовчу вже про Бют, інші структури, заздалегідь знаючи про липу, яка цвіте у кінці червня!? Скоріш за все проблема вісвітлюється у вигляді питання про майбутнью участь у виборах.Тому і поводятьсявожді незрозуміло для люд. Але досить впевнено, як для себе, почуваються старожили жорстких і незручних крісел під скляним куполом. Тепер у них завдання- вкотре обдурити наївних виборців.Вперед, Україно!
І додавати до викладеного паном Василем нема чого. Адже це єдиний шлях до того солодкого у пресі, про яке й мовив Василь Федорович, підказавши всім, хто ще сидячі на безтурботній теплій печі, мріє про щось забавне, на кшталт балачок про "свободу слова" по-своєму. Забавна історія вийшла.
Шановний пане Горяєв! Тут і я хочу вступитися за пана Василя стосовно надмірної політизації Просвіти та "підстилання " її під УНП. Знаєте, спостерігаючи життя обласного центру досить уважно на предмет просвітницької справи впродовж 20 років, я впевнився наскільки пасивною саме до цієї справи була та частина інтелігенції, яка б мала на собі перти воза цього надважливішого вантажу. Тому, можливо, пан Василь і мав потребу тісніше спілкуватися та й знаходити опору якраз у середовищі багатьох нелінивих на той час активістів, які разом і членами УНП були.Та й виж ж добре знаєте, що УНП до 2004-2005 року зовсім не те політичне явище, котрим вона є зараз. З повагою Борис.
Тут про ганьбу не йдеться, пане Горяєв. Бо реальні заслуги творців Незалежності наявні. І ніхто з нині сущих не натякає на приватизацію зробленого.Питання стоїть у площині конкретної ситуації, породженої останніми роками невмілими діями наших достойників у широкому розумінні. А тому маємо повне право дякувати за заслуги і рухатися вперед, а не постійно згадувати про те, хто який гарний та патріотичний. Хіба не так? Тож пану Василю не гріх було б запитати і у Зайця, і у Костенка- чому се вони впродовж двох десятків років настільки щильно законсервували націонал-патріотичну частину парламенту, не пускаючи туди нових облич навіть зі своєї партії? А так і самі потихеньку вкрилися мохом.
А що, хіба знайдуться сьогодні такі представники національно-свідомої частини суспільства , які пробачать нинішнім достойникам з мандатом народного обранця у кишені за небажання постати проти кнопкодавців!? Що тут казати. Перший раз вони віддали Юлін уряд, нічого не завадили по Харківським угодам, а тепер розповідають байки, після того, як прос...ли наріжний камінь українського буття. Бути їм у наступному парламенті чи ні? Про це навіть не треба б було і дискутувати там, де існує якесь почуття власної гідності. У нас же все догори дригом. Тому, пане Васильку, не витрачайте зайве сили.Краще готуйте на майбутнє гарних молодих людей, які б колись таки та змінили Зайців, Костенок, Мовчанів тощо....
Але то , як ви кажете пане Сергію, лише "визначення панів К-К". Навіть за Союзу у графі перепису (1979) здається, людина називала рідною мову на свій вибір. Так вчинили мої батькі, коли "лічильники" наполягали на "русскай".