Українкість Василя Федоровича обмежена невеликим колом громадян України, що носять шаровари та вишиванки, і минулим. В.Ф. не враховує ні етнічної, ні конфесійної, ні політичної різноманітності людей, що живуть в Україні, ні атомізацію народу, ні нівелюючу різномаїття глобалізацію. Пошуки чогось корисного в минулому, намагання повернути дещо з минулого в сьогодення свідчить про нерозуміння ходу історії та розвитку цивілізації. Те, що відійшло в небуття, вже ніколи не повернеться. Минуле має лише пізнавальне, освітнє значення, якби там було щось варте і потрібне сьогодні, воно б вижило і збереглося.
Спіткає. Блискучий колись футболіст виявився пересічним тренером-середнячком і опустив блискучу колись команду на свій середнячковий сірий тренерський рівень. Звичайно ж, спонсори та інвестори "Динамо" цього не потерплять. Політичні вибрики та заскоки Блохіна тут ні при чому. Хисту тренерського в нього немає.
Вітаю однокашника! Я, правда, навчався в КПІ раніше Вас років так на 25. Вам з Чепурним співчуваю. Але ж Ви з ним творчі люди, ще здатні цілеспрямовано напружено працювати, - насмільтесь і дерзніть і Ви ствердитесь у житті, - тепер стільки можливостей!
Далась Вам, пане Сергію, моя пенсія! Я заробив її в Росії. За те, що я добре навчався в КПІ, тодішня диктаторська влада запроторила мене на 33 роки аж на Урал клепати ядерний щит великої держави. Починав майстром, а закінчив директором заводу. Дай Бог нинішнім українським заробітчанам заробити в демократичній Росії таку песію, яку я заробив там у свій час. А тепер я на рідній ненці Україні насолоджуюсь життям і вважаюсь не останнім танцором та кавалером на Алеї Героїв, коли там виступає "Меридіан".
Мистецтво зближує та примирює. Вчора Чепурний та Ступак на концерті в філармонії насолоджувались мистецтвом улюбленця двох диктаторів, Пілсудського та Сталіна, - А. Вертінського. Сталін так поважав цього видатного поета, композитора та співака, що удостоїв його державної премії свого імені. Що характерно, диктатори добре розумілися не лише на державному будівництві та економіці, а й на мистецтві. При диктаторі Сталіні всі види мистецтва розквітали, а митці цінувалися. Серед не дуже чисельної елітньої чернігівської інтелігенції мистецтвом Вертінського насолоджувались Атрошенко, спонсор цього концерту, та його друг, колишній ющенковець Асадчев. І сиділи вони на сусідньому зі Ступаком та Чепурнним ряду. В мої студентськї 50-ті роки на концерти Вертінського в Києві народ валив як сьогодні на футбол таким валом, що порядок наводила кінна міліція, а платівки його видавалися мільйонними тиражами. А сьогодні таке мистецтво приходиться спонсорувати, а на День Чернігова нам дадуть попсоаий концерт та концерт педораста. В 60-ті роки я мав честь танцювати в сочинському ресторані з дочкою Вертінського.
А може воно на краще і для газети і для Вас, пане Василю, особисто. Більше часу матимете для творчої роботи. А словом Ви володієте, та й стиль власний маєте. Як співав Висоцький - "не боитесь новизны!"
А виграє, чи програє Чернігівщина від того, що до нас не їздить Президент? Якби їздив, то може в чомусь і допоміг би. Ті області, куди він їздить - у виграші в багатьох відношеннях.
Нашим сусідам Бог чи доля дарували морально криштально чистих, без докору і сумніву керівників. Думаю, що Кличко належить до таких, крім того має досвід чесно, гідно боротся і добиватися успіху.
